Порядок денний асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: громадський експертний моніторинг

Інституційні зміни системи технічного регулювання

2012-01-26T12:45:00.000-08:00

Катерина Куценко, дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Одним із важливих пунктів Порядку Денного Асоціації Україна-ЄС є приведення системи технічного регулювання України у відповідність до acquis ЄС.

5 липня 2011 року набрав чинності Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"[1], який передбачає створення системи ринкового нагляду. За нової системи значно зменшується втручання держави на етапі виробничого процесу продукції, водночас на виробника покладається більша відповідальність із забезпечення відповідності виробленої продукції встановленим стандартам та технічним регламентам. Перевірка відповідності продукції встановленим вимогам здійснюється на етапі її виведення на ринок.

Важливим у новій системі технічного регулювання є розподіл функцій стандартизації, контролю відповідності та ринкового нагляду між різними органами виконавчої влади. На сьогодні в Україні формально забезпечено необхідний розподіл функцій із технічного регулювання та ринкового нагляду. Нова система спирається на наявну інституційну архітектуру з перерозподілом функцій державних виконавчих органів.

Формування політики у сфері державного ринкового нагляду та контроль над її реалізацією здійснюються відділом ринкового нагляду при департаменті розвитку торгівлі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.[2] Сама реалізація політики покладена на дев’ять центральних органів виконавчої влади: Укрморрічінспекцію, НКРЗ, Держветфітослужбу, Держгірпромнагляд, Держспоживінспекцію, Держлікслужбу, Держархбудінспекцію, Пробірну Службу, Держатомрегулювання.[3] Сфери відповідальності кожного із зазначених органів закріплено постановою Кабінету Міністрів України відповідно до галузей їх компетенції.

Питання технічного регулювання передані від Державної інспекції України із захисту прав споживачів до Департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.[4] Процедури та порядок формування і реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якості) фактично залишилися без змін.

Незважаючи на те, що закон був ухвалений ще в грудні 2010 р. та набув чинності півроку тому, оцінювати ефективність функціонування державного ринкового нагляду на практиці видається передчасним. Адже ринок і виконавчі органи ще не повністю адаптувалися до нової системи, а також не всі підзаконні акти, що забезпечуватимуть ефективну реалізацію закону, були прийняті. Крім того, ефективна реалізація закону також гальмується кадровою та функціональною невизначеністю виконавчих органів влади, що зумовлена ініційованою в грудні 2010 року адміністративною реформою.

Однак, підсумовуючи, слід зазначити, що здійснені кроки зі створення системи ринкового нагляду спрямовані на забезпечення контролю за безпечністю продукції на ринку (не тільки вітчизняної, але і імпортної) відповідно до правил та вимог ЄС, розподіляючи функції формування та безпосередньої реалізації державної політики між центральними органами виконавчої влади. Ефективність цієї системи може бути ретельніше оцінена через деякий час, після окремого дослідження безпосередніх виробників та пунктів продажу продукції.

Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

[1] http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2735-17

[2] Положення про департамент розвитку торгівлі Затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 05.12.2011 № 291

[3] Постанова КМУ від 1 червня 2011 року №573

[4] Затверджено Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 28.10.2011 № 180

Proposals of Ukrainian think tanks on Commission's ENP report

2011-12-08T09:33:00.000-08:00

A consortium of Ukrainian think tanks developed proposals to the European Commission's report on implementation of the European Neighbourhood Policy in 2011, particularly in Ukraine.

The consortium includes The Ukrainian Centre for Independent Political Research, The Institute for Economic Research and Policy Consulting and The Centre for Political and Legal Reforms. The proposals were developed under support of the International Renaissance Foundation.

The proposals can be downloaded here

Новий закон про морські порти сприятиме приходу інвестицій

2011-11-29T10:48:00.000-08:00

Ірина Коссе, старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

3 листопада Верховна Рада України більшістю голосів прийняла Закон «Про морські порти». Цей закон був розроблений народними депутатами від БЮТ, СПУ та Партії Регіонів і пройшов перше читання ще в січні 2007 року. Під час підготовки до другого читання документ зазнав змін, в ньому з’явились положення про приватизацію, концесію та оренду портової інфраструктури. Але, на жаль, часта зміна керівництва транспортного міністерства не дозволила ухвалити законопроект у другому читанні. Слід відмітити, що морська галузь вже давно потребувала нового законодавчого врегулювання – порти регулювались на підставі Кодексу торгового мореплавства, який був прийнятий ще у 1995 році.

Прийняття Закону «Про морські порти», який визначає правовий статус морського порту і надає можливість приватному сектору брати участь в діяльності портів, - це крок вперед на шляху до приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів. Так, Закон врахував вимоги Директиви №2000/59/ЄС про портове приймальне обладнання для корабельних відходів та залишків вантажу. Наступним кроком буде ратифікація ряду угод про міжнародні конвенції в галузі морського права, наприклад, про арешт морських суден, що ходять під прапором України. Закон «Про морські порти» також входить до переліку законопроектів, необхідних для реалізації програми економічних реформ[1].

За оцінкою виконавчого директора Асоціації портів України Віктора Борисенка, за останні п’ять років Україна недоотримала 2,1 млрд доларів інвестицій, саме стільки інвестували міжнародні компанії в порти Констанца, Бургас та Новоросійськ[2]. Тому прийняття Закону «Про морські порти» було схвально сприйнято усіма учасниками ринку.

Наявні до цього часу прогалини в законодавстві відштовхували інвесторів, але реформа галузі багато років відкладалася. За словами члену комітету ВР з питань транспорту та зв’язку Віталія Коржа, держконтроль над портами був засобом експортного регулювання: «начальники портів могли затримувати експорт продукції, яка була потрібна Кабміну чи внутрішньому ринку – зерна, енергетичного вугілля»[3]. Почалися конфлікти між стивідорами[4] і керівництвом портів. Так, у 2009 році, коли голова Мінтрансу Йосип Вінський ініціював розірвання договорів про спільну діяльність в портах з приватними компаніями, це призвело до ініціювання семи судових розглядів.

В якості основного органу державного регулювання в сфері портової діяльності новий закон визначає адміністрацію морських портів. В адміністрації буде 18 філіалів: по кількості торгових морських портів в Україні. Кожен порт або морський термінал має бути внесений до Державного реєстру морських портів і морських терміналів, але до того держадміністрації порту має бути відведена відповідна акваторія і (або) визначена морська адміністрація порту. Закон розділяє адміністративну та господарчу функції порту. Майно морпортів (крім стратегічних об’єктів) можна буде приватизувати, передавати в оренду або в концесію строком до 50 років.

Для залучення приватних інвестицій в галузь держава обіцяє компенсувати інвестиції в гідротехнічні споруди, автомобільні дороги і залізничні шляхи, що ведуть до портів. Керівники портів сподіваються, що це допоможе вирішити проблему зносу існуючої портової інфраструктури і збільшити обсяги транзиту. На думку першого віце-президента асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктора Лисицького, українськими портами перш за все можуть зацікавитися металурги, хіміки та великі агрохолдінги, що займаються вирощуванням зернових.

Ще одним плюсом закону можна вважати вільне формування цін на основні господарські операції портів, держава буде регулювати лише діяльність суб’єктів природних монополій відносно спеціалізованих послуг.

Закон «Про морські порти» був схвально сприйнятий як керівниками портів, так і стивідорними компаніями та профсоюзами. Всі вони висловлюють надію, що якнайшвидше набуття законом чинності дозволить підвищити конкурентоспроможність портів і привабити приватних інвесторів. За даними виконавчого директора Асоціації портів України Віктора Борисенка, прийняття закону дозволить залучити 1-1,2 млрд доларів додаткових інвестицій, що дозволить щорічно отримувати до 400 млн доларів додаткових податків від діяльності стивідорів на території портів.

[1] Перелік законопроектів, необхідних для реалізації програми економічних реформ http://www.president.gov.ua/content/ker-proekt.html

[2] Порты отправляют в большое плавание. Олег Гавриш. Газета "Коммерсантъ Украина", №182 (1456), 07.11.2011 http://www.kommersant.ua/doc/1810647

[3] Там само.

[4] Стивідорна компанія – це фірма, що володіє причалом в порту і здійснює вантажно-розвантажувальні роботи на цьому причалі (оператор порту).

Технічне регулювання: порядок реєстрації декларацій відповідності продукції суперечить міжнародним зобов’язанням України

2011-11-10T08:31:00.001-08:00

Катерина Куценко, дослідник ІЕД

Розвиток законодавства України щодо технічного регулювання є одним з пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС, що має сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Однак виконання даного пріоритету вимагає від України значних внутрішніх реформ самої системи технічного регулювання та зміни нормативної бази, що визначає істотну тривалість цього процесу. Один із аспектів реформування пов’язаний із процедурами оцінки відповідності, зокрема, процесом реєстрації декларацій відповідності.

За своїми зобов’язаннями в рамках СОТ[1] Україна до кінця 2011 року повинна перейти до широкого визнання декларацій виробника (SDOC), без вимоги реєстрації або підтвердження українськими державними органами, по відношенню до відповідного технічного регламенту. 20 липня 2011 року Уряд затвердив необхідний законопроект, який дозволив би не тільки виконати наші зобов’язання перед СОТ, але й наблизити вітчизняну практику до практики ЄС, що відповідало б заходам із сприяння торгівлі в рамках ПДА. Однак, у другому читанні даний законопроект був відхилений Верховною Радою, що залишило чинною наявну кропітку та витратну для суб’єктів господарювання процедуру реєстрації декларацій відповідності.

У період введення продукції в обіг на території України виробники повинні переконатися в тому, що їх продукція виготовлена відповідно до вимог, зазначених у відповідних чинних технічних регламентах. Підтвердження відповідності якості продукції встановленим законодавством вимогам відбувається на основі декларації відповідності, що подається виробником (постачальником) даної продукції.[2] Складання декларації є завершальним етапом послідовної роботи з оцінки відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, результатом якої є оформлення сертифіката відповідності чи декларації відповідності.

Якщо за допомогою цих процедур підтверджено, що продукція відповідає діючим вимогам, виробники складають декларацію про відповідність і наносять маркування національним знаком відповідності. Імпортери вводять в обіг (розміщають на ринку) тільки відповідну продукцію, що пройшла належну процедуру оцінки відповідності.

Важливою при оцінці відповідності була вимога до виробників (постачальників) реєструвати оформлені декларації про відповідність у центральному органі виконавчої влади у сфері технічного регулювання.[3] Саме ця реєстрація декларацій при введенні продукції в обіг є не тільки довготривалою та витратною для підприємств, але й суперечить зобов’язанням, взятим Україною при вступі до COT та законодавству ЄС.

Згідно з пунктом 300 Звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, Україна зобов’язалась вдаватися до якомога більш широкого визнання декларацій виробника без вимоги реєстрації або підтвердження українськими органами щодо відповідного технічного регламенту.[4]

Європейським законодавством у сфері технічного регулювання, насамперед Директивами Нового підходу, не передбачається реєстрація декларацій у державних органах. Згідно з Директивами іноземний виробник самостійно під власну відповідальність складає декларацію про відповідність продукції вимогам відповідних Директив і зберігає у комплекті документації на продукцію. Декларація пред’являється лише у разі запиту з боку контролюючих органів. На виробника покладається основний обов’язок — маркувати кожну одиницю продукції знаком ЄС, оскільки відсутність такого ЄС-маркування розглядається контролюючими органами як порушення вимог законодавства Європейської Спільноти.

Крім того, скасування реєстрації декларації виробника про відповідність продукції передбачено Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки та Протокольним рішенням від 21 березня 2011 року за результатами засідання Керуючої Ради Комітету з економічних реформ.

20 липня 2011 року Уряд затвердив проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відміни реєстрації декларації виробника про відповідність"[5], яким пропонувалося внести зміни до статті 32 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" в частині виключення положень стосовно обов’язкової реєстрації в центральних органах виконавчої влади декларації про відповідність, а також до законів України "Про підтвердження відповідності" і "Про захист прав споживачів" стосовно виключення вимоги зазначати у супровідних документах реєстраційні номери декларацій. Законопроект дозволив би покращити умови ведення бізнесу та знизити торгівельні бар‘єри між Україною та ЄС.

Науково-експертне управління ВРУ висловило зауваження щодо форми, в якій виробник має надавати постачальнику інформацію про декларування відповідності продукції, запропонувало збереження реєстрації декларації про відповідність у разі відсутності маркування знаком ЄС, а також збереження обов'язку виробника супроводжувати продукцію декларацією про відповідність, якщо це не встановлено технічним регламентом на відповідну продукцію. Однак, на своєму засіданні 18 жовтня 2011 року народні депутати повністю відхилили даний законопроект, не вдовольнивши дану законодавчу ініціативу КМУ, направлену на виконання Україною зобов’язань покращення торгівельної політики перед міжнародної спільнотою.

Таким чином, виробники і надалі повинні реєструвати декларації про відповідність у центральному органі виконавчої влади у сфері технічного регулювання і, фактично, прогресу у виконанні пріоритету ПДА у цій сфері технічного регулювання так і не відбулося. Більше того, відповідно до зобов’язань України перед Світовою Організацією Торгівлі, зміни до чинної процедури реєстрації повинні бути внесені до кінця поточного року.

Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

[1] п. 300 Звіту Робочої Групи, Протокол про вступ України до Світової Організації Торгівлі, ратифікований Законом України від 10.04.2008 № 250-VI

[2] Закон України «Про підтвердження відповідності» вiд 17.05.2001 № 2406-III

[3] ст. 32 Закону України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”

[4] Протокол про вступ України до Світової Організації Торгівлі, ратифікований Законом України від 10.04.2008 № 250-VI

[5] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40970

Експерти: Україна втрачає шанс на асоціацію з ЄС

2011-11-03T06:39:00.000-07:00

Більшість пріоритетів (70 із 78), передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС в 2011-2012 році, нині перебувають в стадії виконання. Суттєвого прогресу досягнуто лише щодо близько 20 пріоритетів - переважним чином у безпековій, економічній, торгівельній сферах та у контексті візової лібералізації. Загалом, українська сторона реалізує пріоритети ПДА вкрай нерівномірно.

Про це свідчать результати громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА) – ключового документу, що регулює відносини Україна-ЄС - у січні-жовтні 2011 року[1], оприлюднені 3 листопада 2011 року на прес-конференції в Києві. Моніторинг здійснюють провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Повний текст аналітичного моніторингового звіту (українською мовою)

English version of the press release

Відео прес-конференції

«Ключовим, стратегічним завданням України сьогодні є парафування Угоди про асоціацію з ЄС», - коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. «Якщо Україна бачить себе демократичною, вільною країною, де шануються принципи верховенства права та людської гідності, іншого цивілізаційного вибору просто не існує. Якщо Україна втратить цей історичний шанс, вона буде відкинута на тривалий час в площину ціннісної невизначеності», - наголошує керівник проекту.

Експерти громадського моніторингу підкреслюють, що Порядок денний асоціації між Україною та ЄС є передусім планом дій внутрішніх реформ та трансформацій, здатних наблизити Україну до європейських цінностей і стандартів. Зокрема, існує гостра потреба реформ у сферах політичного діалогу та забезпеченні верховенства права. Це традиційні домашні завдання для України, влади та суспільства, в яких сьогодні потрібен значно більший та ширший прогрес.

Однак протягом січня-жовтня 2011 року відбувалася стагнація у реалізації завдань с сферах політичного діалогу, забезпечення верховенства права та незалежності судової системи. Попри оптимістичні заяви української влади, нинішня ситуація може призвести до уповільнення темпів української євроінтеграції.

За оцінками експертів, більшість пріоритетів Порядку денного асоціації зараз перебувають на стадії виконання. Україна повністю виконала лише 2 з 78 проаналізованих пріоритетів; на стадії виконання знаходяться 70 пріоритетів, не виконано 6 пріоритетів. Варто зауважити, що хоча пріоритети на 2011-2012 роки було затверджено лише у липні 2011 року, більшість з проаналізованих пріоритетів співпадають з тими, що їх було визначено ще для 2010 року.

Певні позитивні тенденції присутні в економічній сфері. 20 жовтня з’явилось повідомлення про фактичне завершення переговорів щодо глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. У разі підписання та ратифікації Угоди про асоціацію, розділ про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі уможливить реальну економічну інтеграцію України в потужний європейський ринок із понад 500 мільйонами споживачів.

Експерти також визначають деякі позитивні тенденції у виконанні пріоритетів у безпековій сфері, міграційній політиці, пов’язаних з питаннями реалізації плану стосовно заходів з лібералізації візового режиму. Приміром, досягнуто суттєвого прогресу у підтримці розвитку української системи захисту персональних даних шляхом ратифікації Конвенції Ради Європи 1981 року про захист персональних даних та Додаткового протоколу до неї та її імплементації. Крім того, здійснено значний прогрес у законодавчому та інституційному забезпеченні міграційної політики. Створено координаційний механізм з виконання Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), зокрема утворено Координаційний центр з виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Втім, моніторинг продемонстрував відчутний регрес у реалізації пріоритетів у сфері політичного діалогу.

Пропонований владою проект закону про вибори народних депутатів розроблено без врахування базових рекомендацій організацій РЄ і ОБСЄ/БДІПЛ. Він містить низку процедурних недосконалостей, які потенційно ставлять під сумнів можливість проведення вільних і чесних виборів.

Регрес спостерігався у реалізації всеохоплюючої конституційної реформи. Монополізація політичної системи зруйнувала систему функціонування конституційних механізмів стримувань і противаг. Частішають випадки позаконституційних практик, як-от видання Президентом доручень органам влади та здійснення інших функцій, яких Конституція для нього не передбачає.

Уповільнилися темпи здійснення пріоритетів щодо забезпечення свободи вираження поглядів, зібрання та об’єднання, співробітництва з питань громадянського суспільства.

Фіксуються неоднозначні, контроверсійні тенденції в імплементації політики в судовій сфері, які не сприяють наближенню до стандартів ЄС та беззаперечній реалізації принципів верховенства права.

Експерти також наголошують на бездіяльності інститутів влади у підготовці та впровадженні реформ, спрямованих на посилення місцевого та регіонального самоврядування. Більш того, спостерігаються тенденції до централізації місцевої регіональної політики.

Експерти констатують наявність неоднозначних тенденції в проведенні адміністративної реформи. Її здійснення без чіткої обґрунтованої концепції сприяло явищу централізації виконавчої влади, жорстко підпорядкованої одній політичній силі.

Значною мірою на декларативному рівні залишаються питання створення ефективних механізмів протидії та боротьби із корупцією, а вжиті заходи (незважаючи на окремі їхні позитиви) в більшості не узгоджуються із європейськими стандартами протидії та боротьби із корупцією.

Протягом 2011 року в Україні залишалася відсутньою системна державна політика щодо протидії дискримінації щодо різних груп меншин. Такі напрями політики як захист від дискримінації чи допомога жертвам дискримінації відсутні взагалі.

Реформи у сфері технічного регулювання відбувалися дуже повільно. Протягом останніх дванадцяти місяців (жовтень 2010 року - жовтень 2011 року) було прийнято лише два нові технічні регламенти. Проблемою залишається низький рівень впровадження вже прийнятих технічних регламентів.

Приєднання України до Енергетичного співтовариства вимагає від українського уряду комплексного реформування енергетичного сектору, що відкриває можливості для створення в Україні сучасної моделі енергетичного ринку. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними, Україна не зможе скористатись більшістю тих переваг, які їй надає приєднання до Енергетичного співтовариства.

Загалом, повільність виконання пріоритетів свідчить про гальмування інституційних та модернізаційних реформ за європейською моделлю розвитку.

Українською стороною висловлювалася впевненість, що переговори щодо Угоди про асоціацію, включаючи створення зони вільної торгівлі, буде завершено під час саміту Україна-ЄС (грудень 2011). Проте, відповідні оцінки було озвучено ще до оголошення вироку лідеру БЮТ, Юлії Тимошенко, який характеризується з боку ЄС як застосування в Україні вибіркового правосуддя та як ознака політичного переслідування опозиції.

Відповідна ситуація може призвести до стагнації української євроінтеграції. Ця стагнація, однак, матиме безпосередній вплив на життя громадян України, позбавляючи їх можливості в осяжному майбутньому жити в країні, де забезпечуються права людини, демократичні цінності та верховенство права.

Контекст

Учасники прес-конференції: Юлія Тищенко, Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Олександр Сушко, Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва, Вероніка Мовчан, Директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР).

Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію.

Громадський експертний моніторинг проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом січня – жовтня 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Моніторинг відбувається у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Участь у проекті взяли понад 30 експертів неурядових аналітичних центрів.

Контактні особи:

Керівник проекту - Юлія Тищенко, tyjulia@gmail.com, Координатор проекту - Світлана Горобчишина, sveta@uncpd.kiev.ua

Опис проекту:

Wikipedia: Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

Мета Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” – сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Детальніше: www.irf.ua

[1] Пріоритети виконання ПДА на 2011-2012 р. практично збігаються за змістом з минулорічними пріоритетами ПДА (2010 р), які було офіційно затверджено та які реалізовувалися центральними органами виконавчої влади (ЦОВВ). З боку ЦОВВ було ухвалено плани на їхню реалізацію у 2011-2012 роках.

Ukraine on a way to miss EU association opportunity, experts say

2011-11-03T06:30:00.000-07:00

Українська версія прес-релізу

Повний текст звіту (українською мовою) / Full text of the report (in Ukrainian)

Відео прес-конференції / Video of the press-conference

Implementation of most priorities (70 out of 78) of the EU-Ukraine Association Agenda (AA) identified for 2011-2012 is still in progress, with Ukraine reaching substantial advance in putting into practice 20 AA priorities, primarily in security, economic, trade and visa liberalization sectors. In general, however, Ukraine’s implementation of the AA priorities stays uneven.

These are the major conclusions of a monitoring report, prepared by a civil society’s monitoring of the EU-Ukraine Association Agenda implementation in January-October, 2011[1]. The report was presented on November 3^rd, 2011 at a press conference in Kyiv. The monitoring is supported by the International Renaissance Foundation (OSI Network).

“Ukraine’s key, strategic task now is to initial the EU-Ukraine Association Agreement”, comments Yulia Tyshchenko, the director of the project, the head of the board of the Ukrainian Centre for Independent Political Research, a think tank. “If Ukraine considers itself as a democratic, free country, respecting principles of the rule of law and human dignity, it has no other alternative. If Ukraine loses this historic chance, the country will be thrown back to uncertainty”, she says.

Experts of the civil society monitoring stress that the EU-Ukraine Association Agenda is primarily an action plan for internal reforms and transformations able to bring Ukraine closer to the European values and standards. Particularly, there is an acute need for reforms in the fields of political dialogue and the rule of law. These sectors constitute a habitual homework for Ukraine, its authorities and its society, and show the need for more and wider progress.

However, between January and October 2011 Ukraine showed symptoms of reform stagnation in the fields of political dialogue, rule of law and independence of the judiciary. Despite optimistic declarations of the Ukrainian authorities, today’s situation can lead to the slowdown of Ukraine’s EU integration progress.

According to experts, most priorities of the EU-Ukraine Association Agenda now stay under the implementation stage. Ukraine has fully implemented only 2 out of 78 analyzed priorities; it is still implementing 70 priorities, and fell short to implement 6 priorities. Although priorities for 2011-2012 were adopted only in July, 2011, majority of them coincide with those identified for implementation already last year (in 2010).

Some positive trends are visible in the economic field. It was reported on October 20^th that EU and Ukraine have finalized negotiations on the EU-Ukraine deep and comprehensive free trade area (DCFTA). If the Association Agreement is signed and ratified, the DCFTA chapter will open the way for Ukraine’s real economic integration into a large European single market of more than 500 million consumers.

Experts also point at some positive trends in implementing priorities in the security field, migration policy and visa liberalization. For example, Ukraine has reached substantial progress in developing Ukrainian personal data protection system, having ratified and implemented Council of Europe’s 1981 personal data protection Convention and its Additional protocol. Besides, Ukraine has reached substantial progress in ensuring legal and institutional support to migration policy. Ukraine has established a coordination mechanism to implement the EU-designed Visa liberalization action plan and established a relevant Coordination centre.

However, this monitoring also showed substantial regress in implementing political dialogue priorities.

A parliamentary election law proposed by the government ignored basic recommendations provided by the Council of Europe and OSCE/ODIHR. It has a number of procedural deficiencies which can potentially endanger free and fair elections in Ukraine.

The monitoring experts point a regress in implementing a comprehensive constitutional reform in Ukraine. Monopolization of the political system has destroyed constitutional checks and balances mechanism. Non-constitutional practices reappear, when, for example, the President gives non-constitutional orders to the public administration bodies or performs other functions not corresponding to provisions of the Ukraine’s Constitution.

Slowdown was registered in ensuring freedom of expression, freedom of assembly and association, as well as civil society cooperation.

The monitoring points at ambiguous and controversial trends in the judiciary field which do not facilitate Ukraine’s rapprochement with EU standards and rule of law principles.

Experts also point at inaction of the authorities in preparing and implementing reforms aimed at enhancing local and regional self-governance. Moreover, clear bias towards centralization of the regional policy has been observed by the monitoring.

The monitoring underlines ambiguous trends in the field of the administrative reform. Its implementation, lacking a clear and well-grounded concept, led to more centralization of the executive, dominated by a single political force.

A task to put into practice efficient fight against corruption mechanisms remains declarative. Measures taken, even though with some positive aspects, mostly do not correspond to the European standards of combating corruption.

Throughout 2011 Ukraine lacked a systemic public policy aimed to counteract discrimination against different minority groups. Protection against discrimination or assistance to discrimination victims are totally absent.

Reforms in the technical regulation field were slow. During the last 12 months (October 2010-October 2011) Ukraine adopted only two new technical regulations. Low level of implementing earlier adopted regulations remains a substantial challenge for the country.

Ukraine

’s accession to the Energy Community sets a task for the Ukrainian government to implement complex energy sector reforms, which opens an opportunity to create a state-of-the-art energy market model. However, if the reform pace remains as low as it is now, Ukraine will not be able to use majority of the advantages provided by the Energy Community.

Generally, slow pace of AA priorities implementation shows that EU-modeled institutional and modernization reforms face serious obstacles in Ukraine.

Ukrainian authorities expressed confidence that negotiations on the Association Agreement, including establishment of an FTA, will be finalized by the next EU-Ukraine summit (December, 2011). However, these expectations were pronounced before Yulia Tymoshenko conviction. The Tymoshenko trial was seen by the EU as a symptom of selective justice and of politically motivated persecution of the opposition.

This state of affairs can lead to stagnation of the Ukrainian EU progress. This stagnation, however, will have a direct impact on life of ordinary Ukraine’s citizens, depriving them of an opportunity to live, in the near future, in a country ensuring human rights, democratic values and the rule of law.

Background

Participants of the conference : Yulia Tyshchenko, the Head of the Board of the Ukrainian Centre for Independent Political Research; Olexandr Sushko, Research Director of the Institute for Euro-Atlantic Cooperation; Veronika Movchan, Research Director of the Institute for Economic Research and Policy Consulting; Olexandr Banchuk, expert at the Centre for Political and Legal Reforms.

EU-Ukraine Association Agenda (AA) is a key document regulating EU-Ukraine relations before the new Association Agreement is signed and enters into force. The Association Agenda outlines key priorities of reforms that Ukraine needs to implement to fully use the opportunities provided by the deepened cooperation with the EU. The practical aim of the Association Agenda is to clearly define priorities requiring urgent action before signature of the Association Agreement.

The monitoring is a part of a project «Implementation of the EU-Ukraine Association Agenda: experts’ view» performed in January-October 2011 by a consortium of Ukrainian think tanks, including The Ukrainian Centre for Independent Political Research, The Institute for Economic Research and Policy Consulting and The Centre for Political and Legal Reforms. The media support is provided by the international NGO "Internews Ukraine".

The project is supported by the International Renaissance Foundation.

It is implemented in co-operation with the Civil Society Expert Council under the Ukrainian section of the EU-Ukraine Cooperation Committee. The monitoring involved in total 30 experts of the Ukrainian NGO think tanks.

Contacts: Director of the project – Yulia Tyshchenko, tyjulia@gmail.com; Coordinator of the project – Svitlana Horobchyshyna, sveta@uncpd.kiev.ua

More information (video of the press conference, the full text of the report, and its summary) will soon be available at the project’s blogs: www.es-ukraina.blogspot.com, http://eu-pda.livejournal.com/

Full text of the report (in Ukrainian) and previous reports (in Ukrainian and English): http://es-ukraina.blogspot.com/p/blog-page_6301.html

Description of the project:

Wikipedia: Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

The goal of the European programme of the International Renaissance Foundation is to promote Ukraine’s European integration through financial and expert support of the civil society’s initiatives. More at: www.irf.ua

[1] Association Agenda priorities for 2011-2012 practically coincide, in their content, with last year’s AA priorities (2010), which were officially adopted and which were implemented by the central executive bodies. Central executive bodies adopted plans of their implementation for 2011-2012.

Прес-конференція «Асоціація з ЄС: втрачений шанс? – Погляд експертів»

2011-10-31T03:36:00.003-07:00

3-го листопада 2011 року (четвер) об 11.30 в УНІАН (вул. Хрещатик, 4) розпочнеться прес-конференція на тему «Асоціація з ЄС: втрачений шанс? – Погляд експертів».

Керівники провідних українських аналітичних центрів говоритимуть про те, чи виконує Україна реформи, передбачені Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС. Вони також аналізуватимуть шанси України на підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Буде презентовано четвертий аналітичний звіт громадського моніторингу виконання євроінтеграційних реформ у політичній, економічній, правовій, візовій та інших сферах.

Учасники прес-конференції:

Юлія Тищенко, Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД),
Інна Підлуська, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження»,
Олександр Сушко, Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва,
Вероніка Мовчан, Директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД),
Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР).

Четвертий етап громадського моніторингу дій влади проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом січня – вересня 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Центру політико-правових реформ (ЦППР) та запрошених експертів. Медійну підтримку надає МГО "Інтерньюз-Україна".

Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження".

Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Реєстрація представників ЗМІ на прес-конференції – на місці або за телефоном 099 435 88 29 чи електронною поштою KDidyk@internews.ua, Катерина Дідик, Інтерньюз-Україна.

Довідка:

Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію.

Більше інформації:

Блог проекту (www.es-ukraina.blogspot.com, www.eu-pda.livejournal.com)

Попередні звіти громадського моніторингу

Wikipedia : Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

Прес-конференція: «Україна власноруч закриває двері до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС»

2011-10-19T12:07:00.000-07:00

20 жовтня 2011 року в приміщенні інформаційної агенції УНІАН відбудеться прес-конференція громадських експертів «Україна власноруч закриває двері до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС».

Під час прес-конференції представники громадських організацій оприлюднять відкрите звернення до Президента України з приводу відкладання його зустрічі з Президентом Єврокомісії Жозе Мануелом Барозу та пропозицій відкласти підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.

Учасники: Святослав Павлюк, Фундація ПАУСІ, Олександр Сушко, Інститут Євро-атлантичного співробітництва, Вікторія Гуменюк, Громадська експертна рада, ГО <<Центр ЮЕЙ>>, Ігор Бураковський, "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій"

Місце проведення: інформаційне агенство УНІАН, вул. Хрещатик, 4

Початок заходу: 14:30

Акредитація: Тетяна Пеклун, секретаріат Громадської експертної ради, peklun@gmail.com, 067 622 71 12

Організатор: Громадська Експертна рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Експерти ІЕД інформуватимуть громадськість про економічні аспекти Європейської інтеграції України

2011-10-18T08:29:00.000-07:00

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" розпочинає проект із аналізу та громадського обговорення питань економічної інтеграції України до ЄС. Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Проект спрямований на надання якісної експертизи з актуальних економічних питань європейської інтеграції України, у тому числі що стосується виконання Порядку денного про Асоціацію (ПДА) між Україною та ЄС у сфері економічного діалогу.

Експерти ІЕД розроблятимуть рекомендації, які стосуються питань економічної політики України в сферах, пов’язаних з ПДА. Планується підготовка як експертних коментарів і аналітичних оглядів для широкої громадськості, так і консультаційних робіт, що міститимуть рекомендації для Уряду у сфері економічної політики.

Проектом передбачається активна взаємодія із засобами масової інформації і громадянським суспільством, щоб вчасно інформувати громадськість і експертне середовище про дії влади та їх ефективність. ІЕД підтримуватиме широку публічну дискусію шляхом оприлюднення, поширення й обговорення матеріалів проекту, а також регулярно інформуватиме представників Уряду України та Європейської сторони про результати проекту.

Термін реалізації проекту: жовтень 2011 року - квітень 2012 року.

Контактні особи: керівник проекту Вероніка Мовчан (movchan@ier.kiev.ua), координатор проекту Катерина Шинкарук (shynkaruk@ier.kiev.ua )

* * *

Новий Повітряний кодекс: що змінилося?

2011-10-18T08:17:00.000-07:00

Ірина Коссе, дослідник ІЕД

19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла новий Повітряний кодекс України, який набрав чинності 17 вересня цього року. Прийнятий документ по-новому підходить до прав пасажира, фіксуючи конкретні підстави, строки і розміри компенсації за відмову у перевезенні, відміни польоту, тривалої затримки вильоту і зниження класу обслуговування. Більше того, пасажири чартерних рейсів також зможуть отримати компенсацію за затримку рейсу.

Прийняття нового Повітряного кодексу України було одним з пріоритетів співробітництва у сфері транспорту на 2010 рік, визначених у Порядку денному асоціації (ПДА) між Україною та ЄС та однією з передумов підписання Угоди про спільний авіаційний простір. Крім того, Україна повинна враховувати міжнародні регуляторні вимоги у цій сфері, оскільки вона є повноправним членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), Європейської конференції цивільної авіації (ECAС), Європейської організації з безпеки аеронавігації (EUROCONTROL) та є кандидатом в члени Об'єднаних Авіаційних Властей (JAA), частину повноважень яких було передано Європейській агенції з безпеки авіації (EASA).

До позитивів нового Повітряного кодексу можна віднести такі питання:

розподіл авіації на державну і цивільну;

До цивільної авіації належать комерційна авіація (перевезення пасажирів та вантажів), виконання авіаційних робіт та авіація загального призначення – так звана «мала авіація», яка використовується з приватною метою та регулюється спрощеними правилами та вимогами. Державна ж авіація забезпечує національну безпеку та використовує повітряні судна для оборони держави і захисту населення.

впорядкування регулюючих та наглядових функцій у сфері авіації та системи організації державного управління;

Повітряним кодексом визначено Уповноважений орган з питань цивільної авіації, який реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації.

вирішення питань фінансування загальнодержавних витрат на забезпечення діяльності цивільної авіації;

Загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях здійснюються за рахунок бюджету України.

реалізація державної політики у сфері ліцензування, здійснення державного регулювання діяльності підприємств цивільної авіації усіх форм власності, пов’язаної з наданням послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, згідно з єдиними нормами і правилами;

Нововведенням Повітряного кодексу є можливість організовувати суспільно-важливі перевезення пасажирів при наданні права авіаперевізникам на виконання польотів, враховуючи потреби розвитку транспортної системи України. Тобто, авіаційне відомство може прийняти рішення про обслуговування певного маршруту навіть з незначним повітряним рухом, проте важливим для міста або регіону.

захист прав споживачів послуг з повітряних перевезень;

Вперше чітко прописані обов'язки авіакомпанії перед пасажирами. Так, згідно документу авіакомпанія несе відповідальність за втрату або збиток, заподіяний при перевезенні пасажирів, багажу, вантажу і пошти. До речі, якщо в минулому варіанті кодексу штрафні санкції відносно авіакомпаній згадувалися лише побіжно, то в новому документі чітко прописані конкретні цифри. Наприклад, в Кодексі передбачено, що якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро – для рейсів дальністю до 1500 кілометрів; 400 євро – для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; 600 євро – для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

забезпечення безпеки авіації (польотів, техніки експлуатації);

Наприклад, встановлено вікові обмеження для пілотів комерційної авіації та обмеження щодо будівництва на приаеродромній території. Кодекс забороняє на відстані до 15 км від меж аеродрому відкрите складування харчових відходів та будівництво споруд, які можуть призводити до масового скупчення птахів.

модернізація засад функціонування аеропортів та аеродромів;

Документом визначено аеродроми (вертодроми) та їх державну реєстрацію, сертифікацію аеродрому, маркування аеродромів, злітно-посадкових майданчиків, приаеродромну територію, будівництво на приаеродромній території, землі аеропортів (аеродромів), наземне обслуговування в аеропортах і на аеродромах, а також повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення діяльності аеропортів та забезпечення громадського порядку в аеропортах.

відповідальність за порушення законодавства в галузі цивільної авіації, зокрема фінансові санкції, що застосовуються до юридичних осіб-суб'єктів авіаційної діяльності;

Встановлено розміри штрафів за різні порушення: для юросіб - від 500 до 8 тисяч не оподатковуваних мінімумів доходів (8,5-136 тис. гривень), для фізосіб - від 100 до 1 тисяч таких мінімумів (1,7-17 тис. гривень).

захист навколишнього середовища;

Суб’єкти авіаційної діяльності зобов’язані під час експлуатації літаків на землі та в повітрі дотримуватись встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів та вживати заходів для зменшення обсягів викидів цих речовин і рівня шуму, електромагнітного та радіаційного випромінювання.

адаптація законодавства України до acquis communautaire ЄС.

Надання уповноваженому органу в галузі цивільної авіації (Державіаадміністрації) більшої незалежності від Міністерства інфраструктури України, утворення Національної комісії з розслідування авіаційних подій.

Віце-прем'єр-міністр України – Міністр інфраструктури Борис Колесніков зауважив, що нова редакція Повітряного кодексу дозволить лібералізувати польоти українських авіакомпаній до США, оскільки вони можуть бути віднесені до першої групи компаній Федерального авіаційного агентства.

Проте новий Повітряний кодекс містить і низку недоліків. Так, у кодексі не визначений порядок роботи та пільги для «малої авіації». Попри те, що прийняті зміни спрямовані на врегулювання та захист прав пасажирів, кодекс враховує далеко не всі ситуації, в яких може опинитись пасажир. Наприклад, не прописана компенсація, якщо пасажир постраждав під час польоту, немає конкретних штрафів у випадку пошкодження багажу. Також новий Повітряний кодекс переобтяжений посиланнями на норми інших законодавчих та нормативно-правових актів, що суттєво ускладнює його реалізацію.

У цілому ж слід відзначити, що новий Повітряний кодекс спрямований на приведення чинного законодавства у відповідність до норм міжнародного повітряного права, і його оновлення значно полегшить «відкриття» неба ЄС, США та інших країн для пасажирів, авіаперевізників та літакобудування України.

Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

3rd interim monitoring report - full English version available

2011-05-06T01:49:00.000-07:00

In 2010, Ukraine implemented only 8 out of 70 analyzed reform priorities, outlined in the EU-Ukraine Association Agenda (AA), the key document regulating EU-Ukraine relations. Trends during the reporting period showed that progress in the reforms agenda is too slow, and a clear regress exists in a number of fields.

These are the major conclusions of the third interim monitoring report, prepared by a civil society’s monitoring of the implementation of the EU-Ukraine Association Agenda and presented on March 17^th, 2011 at a press conference in Kyiv. The project is supported by the International Renaissance Foundation (OSI Network).

Read full report (in English)

Read full report (in Ukrainian)

“The vast majority of priorities in political dialogue, human rights, trade, environmental policy require more actions”, comments Yulia Tyshchenko, the director of the project, the head of the board of the Ukrainian Centre for Independent Political Research. “It is also important that the government has not presented priorities for 2011 so far”, she says. “Ukraine’s administration pays minor attention to democratization and relations between the government and the society, focusing instead on economic and technological components of the EU integration priorities. This diminishes the role of the EU-Ukraine Association Agenda as a catalyst of internal reforms”, she adds.

Experts conclude that in 2010 only 8 priorities of the EU-Ukraine Association Agenda have been fully implemented by the Ukrainian government. 57 priorities are still at the implementation stage; 5 priorities have not been implemented at all.

For example, in 2010 Ukraine’s President, the Verkhovna Rada (the Ukrainian parliament) or the Constitutional Court have done no steps to execute an inclusive constitutional reform. On the contrary, measures taken by these authorities pushed Ukraine further away from an efficient constitutional system of checks and balances.

Administrative reform, according to experts, must be assessed negatively, since it does not settle existing problems and in some cases creates new ones. Adopted measures are in fact aimed at centralization of the power vertical and enhancement of the President’s competences.

Adoption of Ukraine’s law “On access to public information” can be seen as a significant positive step. Adoption of this procedural law was one of the EU requirements, set to encourage transparency of the activities of public authorities. In order to ensure efficient application of this law there is a need to develop additional regulatory acts.

Public administration’s measures to ensure efficiency of the election system at parliamentary and local elections do not fully correspond to principles of the OSCE and Council of Europe, and sometimes even create conditions for violating election rights.

Ukraine

’s law “On Judicial Order and the Status of the Judges” increased threats to the independence of the judges. First, it established too short deadlines for examination of cases, and the judges risk to be dismissed if they fail to meet them. The new law does not establish any competition-based principles of promotion of the judges, and does not define any criteria of appointing the judges of the higher levels.

The authorities have not shown any proper enthusiasm in the field of the criminal procedure reform. The justice system (especially in criminal and administrative cases) has become controlled and administrated by public authorities and used by it as an instrument to ban peaceful assemblies, to organize criminal persecutions of the opposition or other persons posing political menace to the new administration.

Some progress has been made in 2010 in the field of administrative permissions. Abolishment of 22 types of licensed economic activities and implementation of a system of electronic state registration of economic operators has been the most important results in the field.

In the field of the fight against corruption the time of entry into force of Ukraine’s anti-corruption laws was delayed twice. Finally, in late December these laws lost their effect without even entering into force. But the draft law proposed by the President has only technical differences compared to the previous laws.

Τhe pace of adoption and implementation of the technical regulations remains far from optimal. Τhe process of renewing standards has been slowed down due to lack of budget funds, as well as delays in the adoption of a National standardization plan for 2010, adopted only on August 16^th, 2010.

In the field of a reform of the national system of sanitary and phyto-sanitary control efficiency of bringing standards and practices closer to the EU remained low in 2010.

In the energy field, the Ukraine’s official accession to the Treaty establishing the Energy Community of the European Union and South-East Europe has been the most important achievement. Ukraine’s accession to the EU’s internal energy market will give a start to Ukraine’s sectoral integration into the EU, one of the elements of the future Association Agreement. At the same time, if the reform pace remains as low, as it is now, Ukraine will not be able to use bulk of benefits open within the Energy Community.

Ukraine

’s biggest achievement in the energy co-operation with the EU in 2010 consists in adoption of the law “On foundations of functioning of the natural gas market”. The law provides legal foundations for reforming the Ukrainian gas market, based upon relevant EU directives. It sets up Ukraine’s concrete commitments to ensure non-discriminated access of companies and consumers to different segments of the gas market, which will create conditions for competition in the sector.

Adoption of Ukraine’s public procurement law in 2010 was a positive step to improve state regulation of the field and its approximation to the European standards. However, in six months after the adoption of the law Ukraine brought a number of amendments having a negative impact on the law’s efficiency and limiting the scope of goods and services to which the law is applied. This provoked sharp criticism from the EU side, and even suspension of the EU’s budget support program.

In the environmental field, low level of implementation of the Framework convention on climate change and Kyoto protocol is related to Ukraine’s lack of political will to fight against climate change. Lack of proper control in the field is also a negative factor.

Background

Participants of the conference : Yulia Tyshchenko, the Head of the Board of the Ukrainian Centre for Independent Political Research; Ihor Burakovskyi, Director of the Institute for Economic Research and Policy Consulting; Ihor Koliushko, the head of the board of the Centre for Political and Legal Reforms; Anna Golubovska-Onisimova, President of the Ukrainian National environmental NGO MAMA-86; Yevhen Bystrytskyi, Executive director of the International Renaissance Foundation.

EU-Ukraine Association Agenda (AA) is a key document regulating EU-Ukraine relations before the new Association Agreement is signed and enters into force. The Association Agenda outlines key priorities of reforms that

Ukraine

needs to implement to fully use the opportunities provided by the deepened cooperation with the EU. The practical aim of the Association Agenda is to clearly define priorities requiring urgent action before signature of the Association Agreement.

The third stage of the civil society’s monitoring is a part of a project «Implementation of the EU-Ukraine Association Agenda: experts’ view» performed in December 2010 – February 2011. The project is implemented by a consortium of Ukrainian think tanks, including The Ukrainian Centre for Independent Political Research, The Institute for Economic Research and Policy Consulting and The Centre for Political and Legal Reforms. The media support is provided by the international NGO "Internews Ukraine".

The project is supported by the International Renaissance Foundation.

It is implemented in co-operation with the Civil Society Expert Council under the Ukrainian section of the EU-Ukraine Cooperation Committee, as well as with the working group on Environmental EU integration, that has monitored and analyzed the “Environment” segment of AA’s priorities. The monitoring involved in total 30 experts of the Ukrainian NGO think tanks.

Contacts: Director of the project – Yulia Tyshchenko, tyjulia@gmail.com; Coordinator of the project – Svitlana Horobchyshyna, sveta@uncpd.kiev.ua

More information (video of the press conference, the full text of the report, and its summary) will soon be available at the project’s blogs: www.es-ukraina.blogspot.com, http://eu-pda.livejournal.com/

Read summary and key conclusions of the report (in English)

Read full report (in Ukrainian)

Previous reports (in Ukrainian and English)

More about the project

The goal of the European programme of the International Renaissance Foundation is to promote

Ukraine

’s European integration through financial and expert support of the civil society’s initiatives. More at: www.irf.ua

А чи був хлопчик? Дещо про виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС

2011-05-03T04:52:00.000-07:00

Юлія Тищенко, для Української правди

http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/2/6148587/

Днями серед політиків та дипломатів активізувалися публічні заяви стосовно перебігу європейської інтеграції України та політичного поступу в цьому напрямі. Пролунали доволі контроверсійні оцінки стосовно чи то прогресу, чи то регресу євроінтеграційного руху країни.

Так, Юлія Тимошенко, якій попри прокурорську тяганину таки вдалося потрапити до Брюсселя, зустрілася з комісаром Євросоюзу з питань розширення Штефаном Фюле. Під час цієї зустрічі вона заявила, що переконалася у "симуляції європейського вибору" офіційним Києвом.

Українська опозиціонерка згадала Порядок денний асоціації (ПДА) Україна-ЄС, який українські посадовці вже давно не цитували, та вказала, що з 70 пунктів відповідного документу було виконано лише 7.

На відповідну тезу одразу з’явилася реакція з боку українського МЗС. Заступник глави відомства Павло Клімкін завив, що Україна "працює над виконанням всіх пріоритетів і не займається шкільною арифметикою".

На його думку, єдина варта довіри оцінка виконання ПДА з'явиться в травні за підсумками спільного обговорення документа Радою співробітництва України та ЄС.

Пролунали й інші заяви. Керівник департаменту європейської інтеграції Василь Філіпчук зазначив, що результати оцінки ПДА ще не готові. Однак, якщо оцінювати "формальні критерії, ми виконали не менш ніж 60% ПДА".

При цьому він розкритикував громадський моніторинг виконання ПДА, який здійснюється з боку консорціуму неурядових аналітичних центрів, стосовно вибору тих чи інших пріоритетів документу для оцінки їхньої реалізації.

Спробуемо коротко роз’яснити, чому експерти дійшли висновків про досить скромне виконання реформ ПДА з боку української влади.

Спробуємо також, як і пан Клімкін, уникнути "шкільної арифметики" та говорити якомога конкретніше: які реформи виконано, які ні; в яких сферах поступ є, а в яких – немає.

Трохи нескладної теорії

Вважаємо, що успішність будь-якої євроінтеграційної політики полягає не в твердженнях та деклараціях про європейський вибір, а в банальному слідуванні принципам та цілям цієї самої політики.

Майбутня Угода про асоціацію між ЄС та Україною має визначити формат двосторонніх відносин у середньостроковій перспективі. На заміну Плану дій Україна-ЄС на 2005-2008 роки, термін чинності якого був продовжений ще на один рік і завершився у 2009, уряд поклав якісно новий документ – Порядок денний асоціації (ПДА).

Цей документ, ухвалений сторонами 24 листопада 2009 року, є практичним інструментом співробітництва між Україною та ЄС.

Порядок денний асоціації визначав і визначає ключові пріоритети реформ, про які так багато говориться. Цим реформам Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці, яку передбачатиме майбутня Угода про асоціацію.

Серед таких напрямів політики – політичний діалог, економічні, безпекові, екологічні пріоритети, дотримання прав людини, розвиток медіа.

У виборі пріоритетів Порядку денного асоціації, які були проаналізовані, якраз і немає жодних секретів. Їх ще у позаминулому році спільно обрали вітчизняний уряд та ЄС.

Перелік пріоритетів ПДА на 2010 рік був ухвалений Спільним комітетом на рівні старших посадових осіб 26 січня 2010. До цього переліку увійшли 78 пунктів, що належать до визначених у ПДА пріоритетних галузей.

Уряд також ухвалив постанову (№ 66758/147/1-09 від 04.02.2010) стосовно розробки планів із реалізації відповідних пріоритетів. Більшість центральних органів виконавчої влади виконали відповідне урядове доручення.

Українські євроінтеграційні реформи: чи є результати?

Якщо співставити українські реалії зі звітами експертів громадського експертного моніторингу, то можна побачити, що більшість пріоритетів ще перебуває в стадії виконання.

Ні більше, ні менше. Хотілося б вірити, що їхня реалізація та втілення в реальність будуть одним з каталізаторів внутрішніх реформ та позитивних перетворень для суспільства.

Хотілося би також вірити, що їх виконуватимуть не для того, щоб поставити чергові "галочки" в звітах.

Водночас, аналіз їхнього втілення в українську реальність піднімає низку питань. Зокрема, експерти моніторингу говорять про вторинність уваги з боку уряду до процесів демократизації суспільного життя, взаємин влади та суспільства в реальній політичній практиці.

Уряд, видається, зосереджується здебільшого на економічних і технологічних складових євроінтеграційних пріоритетів. Увага до економіки цілком зрозуміла, але суто економікою Європа не обмежується.

Судіть самі, серед напрямів політики в ПДА – конституційна реформа, виборче законодавство, адміністративна реформа, судова реформа. Проте, скажімо, протягом 2010 року Верховна Рада, президент, Конституційний Суд не зробили кроків, спрямованих на проведення всеохоплюючої конституційної реформи.

Діяльність цих органів влади навпаки віддалила Україну від ефективної конституційної системи стримувань і противаг.

Адміністративна реформа може заслуговувати здебільшого негативної оцінки, оскільки не вирішує існуючих проблем, а в деяких випадках породжує нові. Вживані заходи фактично спрямовані на централізацію владної вертикалі та домінуючої ролі президента.

Реформа так і не стала системоутворюючою і породжує значне коло запитань стосовно її подальшого просування.

Загальні результати діяльності держави у сфері забезпечення ефективності виборчої системи на парламентських і місцевих виборах не вповні відповідають принципам ОБСЄ і Ради Європи, а частково створюють передумови для порушення виборчих прав.

Закон "Про судоустрій і статус суддів" ще більше посилив загрози незалежності суддів. Зокрема, передбачено нереально короткі строки для розгляду справ, а санкцією за їх недотримання – звільнення з посади.

Законом не передбачено конкурсних засад для просування судді по службі, не визначено критеріїв, за якими суддів добиратимуть до судів вищого рівня.

У сфері реформи кримінального процесу влада не продемонструвала належної активності. Система правосуддя (особливо у кримінальних та адміністративних справах) стала контрольованою та керованою владою і активно використовується нею як інструмент для заборони мирних зібрань, кримінального переслідування представників опозиції або інших осіб, які становлять політичну небезпеку для нової влади.

У сфері боротьби проти корупції у 2010 року двічі відтерміновувався момент набрання чинності антикорупційних законів. Наприкінці грудня ці закони втратили чинність, так і не почавши діяти. Проект закону, внесений президентом, містить лише технічні відмінності в порівнянні з попередніми.

Незадовільними залишаються темпи ухвалення і впровадження технічних регламентів. Уповільнення темпів оновлення стандартів пояснюється відсутністю бюджетного фінансування, а також затримкою затвердження плану Національної стандартизації на 2010 рік, який був ухвалений лише 16 серпня 2010 року.

У сфері реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролюефективність наближення до ЄС протягом 2010 року залишалась досить низькою.

У сфері державних закупівель ситуація є дуже двозначною. Ухвалення у 2010 році закону про державні закупівлі було позитивним кроком на шляху покращення державного регулювання та його наближення до європейських стандартів.

Водночас протягом півроку після прийняття в закон було внесено кілька змін, які дещо нівелювали його ефективність, звузивши коло предметів закупівлі, щодо яких він застосовується. Це спричинило жорстку відповідь з боку ЄС, зокрема призупинення програм бюджетної підтримки.

В екологічній сфері низький рівень впровадження Рамкової конвенції зі зміни клімату та Кіотського протоколу пов’язаний з тим, що в Україні відсутня політична воля, направлена на боротьбу зі зміною клімату. Також негативним є той факт, що належного контролю у даній сфері не відбувається.

Безумовно, позитивні просування на шляху виконання ПДА були. Йдеться, скажімо, про підтримку розвитку української системи захисту персональних даних: Україна ратифікувала та імплементувала Конвенцію Ради Європи 1981 року про захист персональних даних та Додатковий протокол до неї.

Йдеться і про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції інтегрованого управління кордонами: цей документ установлює виконавців і терміни здійснення визначених кроків, однак частина вказаних заходів потребує детальнішого визначення механізмів їх практичної реалізації.

Йдеться також про продовження співробітництва щодо спільного проекту ЄС-МАГАТЕ-Україна стосовно оцінки ядерної безпеки українських атомних електростанцій.

Можна визнати позитиви у сфері надання адміністративних послуг дозвільного характеру. Найвагомішим результатом стало скасування 22 видів ліцензованої господарської діяльності та впровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання.

В енергетичній сфері важливим здобутком стало офіційне завершення процесу приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства ЄС та країн Південно-Східної Європи.

Входження України до внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу є фактичним початком реалізації концепції секторальної інтеграції України до ЄС, яка закладена в майбутню Угоду про асоціацію.

Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними, або реформи виявляться декларативними, Україна не зможе скористатись більшістю переваг приєднання.

Також важливим досягненням в напрямі енергетичної співпраці з ЄС є прийняття закону "Про засади функціонування ринку природного газу". В документі законодавчо закріплена реформа газового ринку країни, на основі відповідних директив ЄС.

Важливість цього закону полягає в тому, що в ньому містяться конкретні зобов’язання держави щодо забезпечення рівного доступу компаній і споживачів до різних сегментів газового ринку, що має створити умови для конкуренції на ринку газу.

Іншими словами, деякі позитивні кроки в європейському напрямку є, і експерти громадського моніторингу про них відверто говорять. Однак у більшості сфер поступ або повільний, або відсутній, або відбувається рух у зворотному напрямку, який нівелює минулі здобутки.

Можна, звісно, вважати цей аналіз "шкільною арифметикою". Але за кожною сферою стоять конкретні кроки, які влада робить чи не робить для покращення життя своїх громадян і наближення його до життя громадян ЄС.

Ще один момент: інформації про реалізацію цих пріоритетів у відкритих джерелах – обмаль.

Оновлена інформація за результатами реалізації заходів порядку денного асоціації Україна-ЄС датується аж червнем 2010 року: тоді Спільний Комітет старших посадових осіб опублікував Спільний звіт щодо прогресу в імплементації ПДА, який було представлено Раді з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Можемо привітати звіти про хід виконання ПДА з боку Міністерства юстиції, Міністерства праці та соціальної політики, інших міністерств та відомств. Але це, на жаль, радше виїмок з правил.

Загалом експерти говорять про відсутність комплексного та системного інформуванняпро діяльність інститутів влади щодо імплементації пріоритетів ПДА, шляхів реалізації відповідної політики та її наслідків.

Причому, протягом 2010 року ситуація у цій сфері не покращилася, а інформація, що оприлюднюється владою з приводу реалізації ПДА, носить фрагментарний характер.

Чи можливо тут говорити про прозорість діяльності влади та її євроінтеграційної політики?

Абсолютно справедливою є теза (яку також озвучили експерти громадського моніторингу), що виконання пріоритетів ПДА має ґрунтуватися не стільки на кількісному підході до діяльності, скільки на змістовності заходів, їхньому реальному наповненні.

Моніторинг реалізації ПДА був би ефективнішим та повнішим з аналізом оцінки впливу ухвалених рішень на суспільно-політичні та економічні процеси. Пріоритети подекуди носять доволі широкий та неконкретний характер, що не дозволяє проводити повноцінний аналіз їхньої ефективності.

Звісно, з формальної точки зору виконання чи невиконання відповідних зобов’язань матиме доволі опосередкований вплив на рішення підписання Угоди про асоціацію. Адже це питання високої та великої політики, і ЄС не висував до України прямих вимог виконання ПДА до укладення Угоди.

Про це говорять й окремі експерти, про це говорять й в МЗС (між іншим, станом на 1 квітня досі не маємо відповідних пріоритетів ПДА на 2011 рік).

Проте, рівень виконання таких зобов’язань є маркером реформ та одночасно спонукальним чинником для того, щоб "побудувати Європу в Україні". Саме з цією побудовою поки все далеко не так однозначно.

Юлія Тищенко, голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), для УП

Чи Україна закриває своє небо?

2011-03-29T02:29:00.000-07:00

Наталія Сисенко, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій[i].

Read an English version of the comment here

ЄС прагне встановити міцні партнерські стосунки з Україною в авіаційні сфері. І одним з пріоритетів його транспортної політики є досягнення згоди щодо Спільного авіаційного простору (САП) [ii]. САП – єдиний ринок авіаційних послуг, усередині якого можуть здійснюватися польоти у будь-яку країну без жодних обмежень на вибір маршруту, частоту польотів та кількість авіакомпаній. До того ж, він означає уніфіковані правила безпеки, сучасне управління повітряним рухом (АТМ) і боротьбу із зміною клімату.

До недавнього часу Україна демонструвала сильне бажання створити САП з ЄС, і, дійсно, зробила значні кроки в цьому напрямі. Для України «відкрити її небо» означає активізувати процес розвитку аеропортової інфраструктури, встановити високі технічні стандарти для літаків та авіаційних послуг, посилити безпеку, модернізувати процедури правління повітряним рухом та аеронавігаційні системи, оновити галузеве законодавство. Однак, окрім цього всього, основним моментом САП є повна лібералізація ринку авіаційних перевезень України.

І саме в цьому пункті і виник нещодавно супротив з українського боку. Очевидно, що ринок авіаційних перевезень як такий не є класичним прикладом конкурентного ринку. Природні монополії, пов'язані із обмеженою фізичною інфраструктурою на землі, дуже сильні. І «вузькі місця» аеропорті не дозволять усім учасникам ринку (зокрема авіакомпаніям) отримати всі вигоди від відкритого неба.

З боку ЄС, найбільш популярні аеропорти та маршрути переповнені і, відповідно, вони майже недоступні для нових гравців на ринку, тобто українських компаній. З боку України в наявності є надмірні, хоча і застарілі, аеропортові потужності, які у більшості випадків погано управляються і неадекватно регулюються з боку держави. У результаті монополістичні зловживання та поведінка не є рідкісним явищем на внутрішньому ринку. Відкрите небо скоріше за все якраз би і стимулювало конкуренцію і, відповідно, зростання кількості операторів (здебільшого європейських), нижчі ціни та вищу якість.

Однак українські перевізники можуть втратити свої позиції. У загальному випадку, у відповідь на посилення конкуренції компанії зазвичай намагаються наростити свої потужності, підвищити ефективність; і досягти цієї мети можливо різними шляхами, зокрема через консолідацію з іншими учасниками ринку. Наприклад, KLM та Air France, Lufthansa та Swiss International Air Lines колись вже обрали цей шлях. Консолідація може відбуватися кількома шляхами: формування національного перевізника-флагмана, злиття з іноземними компаніями та консолідація з вітчизняними гравцями. Останнє і відбулося в Україні, коли було сформовано альянс між авіакомпаніями «Аеросвіт», «Донбасаеро» та «Дніправіа». Звичайно, що українські компанії виступають за протекціоністські дії з боку уряду.

У той же час переговори між ЄС та Україною щодо САП уповільнилися з кінця 2010 року через ряд причин^{^[iii]}. Дійсно, спочатку, у жовтні 2010 року, Україна підвищила ставки плати за аеронавігаційне обслуговування на підході і в районі аеродрому та на маршруті для польоту^{^[iv]}. Міжнародні авіаційні організації, такі як IATA, EUROCONTROL та AEA активно виступили проти таких змін, оскільки вони нібито невиправдані. Свою позицію вони аргументують тим, що нові ставки передбачають високу норму прибутковості, у той час як така практика відсутня в ЄС взагалі. І хоча ставки в Україні не є найвищими в Європі, це рішення стало проблемним з огляду на переговори України та ЄС щодо САП. По-друге, у березні 2011 року Віце-Прем'єр-Міністр та Міністр інфраструктури заявив, що Україна не приєднається до САП у найближчому майбутньому, поки не будуть прибрані візові бар'єри^{^[v]}. І хоча це виглядає як захист українських інтересів, це не є так. Українські пасажири та аеропорти виграли б за будь-якого сценарію «відкриття неба». Таким чином, авіаційна влада виявила свою позицію не створювати цивілізовані правила гри, не впроваджувати потрібні реформи, а законсервувати статус-кво на ринку, що характеризується монополістичними зловживаннями та неадекватним регулюванням.

Таким чином, завершення переговорів щодо САП між Україною та ЄС, як і початок значних реформ в українському авіаційному секторі, відкладається

[i] Статтю підготовлено в рамках проекту "Виконання Порядку денного Асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд", який виконує Консорціум аналітичних центрів у складі УНЦПД, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

^{^[ii]}Див. Відкрите небо: польоти без обмежень

[iii] Див. Відкрите небо: польоти без обмежень

[iv] Наказ МТЗУ №669 від 15 вересня 2010 р.

[v] У червні 2010 року він заявляв, що Україна завершить переговори про САП з ЄС у 2011 році.

Does Ukraine close its sky?

2011-03-29T02:23:00.000-07:00

By Natalia Sysenko, Expert of the Institute for Economic Research and Policy Consulting[i]

З українською версією коментаря можна ознайомитися тут

The EU is seeking a close partnership with Ukraine in aviation field. And one of the priorities of its transport policies is achievement of the accord on Common Aviation Area (CAA)[ii]. The CAA is the single air transport market, allowing flights without any limitations in route, frequency and number of carriers. In addition, it means the unified safety and security rules, modernized air traffic management, and tackling the climate change.

By recently, Ukraine has demonstrated its strong will to establish the CAA with the EU and indeed has made significant moves forward. For Ukraine “to open-up its sky” means to intensify the process of airports infrastructure development, to establish high standards for aircraft and air services, to increase safety, to modernize air traffic management procedures and aeronautical systems, to update its sector legislation. However, apart from all this, the essential issue of the CAA is full liberalization of air transport market of Ukraine.

And here we come to the point where major objection from Ukrainian side has recently arisen. Obviously, air transport market as such is not a classic example of competitive market. Natural monopolies related to limited physical land infrastructure are extremely strong. And airports bottlenecks will not allow all market participants (namely airline companies) to enjoy all possible benefits of open sky.

On the side of the EU, the most wanted airports and routes are overcrowded and, therefore, they are almost unavailable for newcomers, i.e. Ukrainian companies. On the side of Ukraine, there are abundant, but outmoded, airport capacities, which in their majority are poorly managed and inadequately regulated by the state. As a result, monopolistic abuses and behaviour are not rare on the domestic market. Open sky would rather stimulate competition and, consequently, increase of operators (namely European ones), lower prices and higher quality.

However, Ukrainian carriers could lose their current positions. Generally, in response to increase in competition, companies usually try to build up their capacities, increase the efficiency; and it is possible to achieve this goal by different ways, in particular by consolidations with the other market operators. E.g., KLM and Air France, Lufthansa and Swiss International Air Lines once had chosen such way. The consolidation can occur in different ways: formation of the national flag carrier, merger with foreign companies, and consolidation between national players. The latter actually took place in Ukraine, when alliance between Aerosvit, Donbasaero and Dniproavia was created. Naturally, Ukrainian companies lobby for protectionist actions of the government.

At the same time, the negotiations between the EU and Ukraine on the CAA have slowed down since the end of 2010 due to a range of reasons^{^[iii]}. Indeed, first, in October 2010, Ukraine increased unit rates of charge for route services and for approach and aerodrome control^{^[iv]}. International air organizations such as IATA, EUROCONTROL, and AEA actively protested against these changes as allegedly unjustified. It was stated that new rates take into account high profit margin, when such practice is absent in the EU at all. Although rates charged by Ukraine are not the highest in Europe, this decision became an issue in the EU-Ukraine negotiations on Common Aviation Area. Second, in March 2011, the Vice-Prime-Minister and Minister of Infrastructure claimed Ukraine would not join the CAA in the close future until visa barriers were eliminated^{^[v]}. Though, it looks like protection of Ukrainian interests, it is not so. Ukrainian passengers and airports would benefit given any scenario of the “opening-up of the sky”. Thus, the aviation authorities revealed their position not to create level playing field, not to implement needed reforms, but to conserve status quo on the market, which is characterized by monopolistic abuses and inadequate regulation.

Thus, finalization of the negotiations on the CAA between Ukraine and the EU as well as start of substantial reforms in Ukrainian aviation sector are postponed.

[i] The article is prepared within the framework of the project "Implementation of EU-Ukraine Association Agenda: the Expert View", which is implemented by the Consortium of think tanks, including Ukrainian Center for Independent Political Research (UCIPR), Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER)and Center for Political and Legal Reform (CPLR), and funded by the European Program of International Renaissance Foundation. The media support is provided by Іnternews Ukraine. The Project is implemented in cooperation with Public Expert Council under the Ukrainian part of the Ukraine-EU Cooperation Committee.

[ii] See Open Sky: Flights without Limitations

[iii] See Open Sky: Flights without Limitations

[iv] Resolution of the MTCU, No. 669, September 15, 2010

[v] In June 2010 he claimed Ukraine would finalize negotiations on the CAA with the EU in 2011.

Експерти: більшість євроінтеграційних пріоритетів на 2010 рік залишилися невиконаними

2011-03-17T02:20:00.000-07:00

English version of the press release

Україна виконала лише 8 з понад 70-и проаналізованих пріоритетів реформ, передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) – ключовим документом, що нині регулює відносини між Україною та ЄС. Тенденції протягом грудня 2010–лютого 2011 року характеризуються вкрай повільним поступом; у деяких сферах спостерігається чіткий регрес.

Про це свідчать результати третього етапу громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА), оприлюднені 17 березня 2011 року на прес-конференції в Києві. Моніторинг здійснюють провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Повний текст звіту та його резюме

«Переважна більшість пріоритетів стосовно питань політичного діалогу, прав людини, торгівлі, екологічної політики потребує подальшого виконання», - коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. «Варто звернути увагу на те, що й досі відсутнім залишається оприлюднення переліку пріоритетів на 2011 рік», - додає вона. «Спостерігається вторинність уваги до процесів демократизації суспільного життя, взаємин влади та суспільства - і натомість зосередження на економічних, технологічних складових євроінтеграційних пріоритетів. Це зменшує значення ПДА як каталізатора внутрішніх реформ» - наголошує керівник проекту.

«Чи здійснює Україна євроінтеграційні реформи? – Погляд експертів» from Internews Ukraine on Vimeo.
За оцінками експертів, у 2010 році Україна виконала лише 8 пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС. У стадії виконання знаходяться 57 пріоритетів, не виконано 5 пріоритетів.

Наприклад, протягом 2010 року Верховна Рада, Президент, Конституційний Суд не зробили кроків, направлених на проведення всеохоплюючої конституційної реформи. Діяльність цих органів влади навпаки віддалила Україну від ефективної конституційної системи стримувань і противаг.

Адміністративна реформа, на переконання експертів, загалом заслуговує здебільшого негативної оцінки, оскільки не вирішує існуючих проблем, а в деяких випадках породжує нові. Вживані заходи фактично спрямовані на централізацію владної вертикалі та домінуючої ролі Президента.

Суттєвим позитивом можна вважати ухвалення Закон України «Про доступ до публічної інформації». Ухвалення цього процедурного закону було однією з вимог Європейського Союзу щодо дотримання стандартів прозорості діяльності органів державної влади. Для подальшого ефективного застосування відповідного закону необхідно розробити ряд підзаконних нормативно-правових актів.

Загальні результати діяльності держави у сфері забезпечення ефективності виборчої системи на парламентських і місцевих виборах не вповні відповідають принципам ОБСЄ і РЄ, а частково створюють передумови для порушення виборчих прав.

Закон «Про судоустрій і статус суддів» ще більше посилив загрози незалежності суддів. Зокрема, передбачено нереально короткі строки для розгляду справ, а санкцією за їх недотримання – звільнення з посади. Законом не передбачено конкурсних засад для просування судді по службі, не визначено критеріїв, за якими суддів добиратимуть до судів вищого рівня.

У сфері реформи кримінального процесу влада не продемонструвала належної активності. Система правосуддя (особливо у кримінальних та адміністративних справах) стала контрольованою та керованою владою і активно використовується нею як інструмент для заборони мирних зібрань, кримінального переслідування представників опозиції або інших осіб, які становлять політичну небезпеку для нової влади.

Певні кроки протягом 2010 року вживалися у сфері надання адміністративних послуг дозвільного характеру. Найвагомішим результатом стало скасування 22 видів ліцензованої господарської діяльності та впровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання.

У сфері боротьби проти корупції у 2010 року двічі відтерміновувався момент набрання чинності антикорупційних законів. Наприкінці грудня ці закони втратили чинність, так і не почавши діяти. Проект Закону, внесений Президентом України, в цілому містить лише технічні відмінності в порівнянні з попередніми.

Незадовільними залишаються темпи ухвалення і впровадження технічних регламентів. Уповільнення темпів оновлення стандартів пояснюється відсутністю бюджетного фінансування, а також затримкою затвердження плану Національної стандартизації на 2010 рік, який був ухвалений лише 16 серпня 2010 року.

У сфері реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролю ефективність наближення до ЄС протягом 2010 року залишалась досить низькою.

В енергетичній сфері важливим здобутком стало офіційне завершення процесу приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства ЄС та країн Південно-Східної Європи. Входження України до внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу є фактичним початком реалізації концепції секторальної інтеграції України до ЄС, яка закладена в майбутню Угоду про асоціацію. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними або реформи виявляться декларативними, Україна не зможе скористатись більшістю переваг приєднання.

Найбільшим досягненням в напрямі енергетичного співробітництва з ЄС є прийняття Закону «Про засади функціонування ринку природного газу. В документі законодавчо закріплена реформа газового ринку країни, на основі відповідних директив ЄС. Важливість цього Закону полягає в тому, що в ньому містяться конкретні зобов’язання держави щодо забезпечення рівного доступу компаній і споживачів до різних сегментів газового ринку, що має створити умови для конкуренції на ринку газу.

Ухвалення у 2010 році закону у сфері державних закупівель було позитивним кроком на шляху покращення державного регулювання та його наближення до європейських стандартів. Водночас протягом півроку після прийняття в закон було внесено кілька змін, які дещо нівелювали його ефективність, звузивши коло предметів закупівлі, щодо яких він застосовується. Це спричинило жорстку відповідь з боку ЄС, зокрема призупинення програм бюджетної підтримки.

В екологічній сфері низький рівень впровадження Рамкової конвенції зі зміни клімату та Кіотського протоколу пов’язаний з тим, що в Україні відсутня політична воля, направлена на боротьбу зі зміною клімату. Також негативним є той факт, що належного контролю у даній сфері не відбувається.

Контекст

Учасники прес-конференції: Юлія Тищенко (голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень), Ігор Бураковський (Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Ігор Коліушко (Голова Правління Центру політико-правових реформ), Ганна Голубовська-Онісімова (Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації "Мама-86"), Євген Бистрицький (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»).

Третій етап громадського моніторингу дій влади проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом грудня 2010 – лютого 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Моніторинг відбувається у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також робочою групою з Екологічної євроінтеграції, яка виконала моніторинг та провела аналіз пріоритету "охорона навколишнього середовища". Участь у проекті взяли 30 експертів неурядових аналітичних центрів.

Контактні особи:

Керівник проекту - Юлія Тищенко, tyjulia@gmail.com, Координатор проекту - Світлана Горобчишина, sveta@uncpd.kiev.ua

Більше інформації (відео прес-конференції, повний текст звіту, стислий зміст звіту) - на інформаційних ресурсах: www.es-ukraina.blogspot.com, http://eu-pda.livejournal.com/

Повний текст звіту

Попередні звіти

Опис проекту:

Wikipedia: Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

Порядок денний асоціації Україна-ЄС / EU-Ukraine Association Agenda

Ukraine fell short of implementing majority of EU integration priorities for 2010 - report

2011-03-17T02:12:00.000-07:00

Read full report (in Ukrainian)

Ukraine

In the field of a reform of the national system of sanitary and phyto-sanitary control efficiency of bringing standards and practices closer to the EU remained low in 2010.

Ukraine

Background

Ukraine

The project is supported by the International Renaissance Foundation.

Contacts: Director of the project – Yulia Tyshchenko, tyjulia@gmail.com; Coordinator of the project – Svitlana Horobchyshyna, sveta@uncpd.kiev.ua

Read summary and key conclusions of the report (in English)

Read full report (in Ukrainian)

Previous reports (in Ukrainian and English)

More about the project

The goal of the European programme of the International Renaissance Foundation is to promote

Ukraine

’s European integration through financial and expert support of the civil society’s initiatives. More at: www.irf.ua

АНОНС: Прес-конференція «Чи здійснює Україна євроінтеграційні реформи? – Погляд експертів», 17 березня 2011 р., 13.30. УНІАН, Київ

2011-03-14T13:34:00.000-07:00

English version

17 березня 2011 року (четвер) о 13.30 в УНІАН (вул. Хрещатик, 4) розпочнеться прес-конференція на тему «Чи здійснює Україна євроінтеграційні реформи? – Погляд експертів».

Під час прес-конференції керівники провідних українських аналітичних центрів говоритимуть про те, чи виконує Україна реформи, передбачені Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС.

Буде презентовано третій аналітичний звіт громадського моніторингу про виконання євроінтеграційних реформ у політичній, економічній, правовій, візовій, екологічній та інших сферах.

Учасники прес-конференції:

Юлія Тищенко, Керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД),
Ігор Бураковський, Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД),
Ігор Коліушко, Голова Правління Центру політико-правових реформ (ЦППР),
Ганна Голубовська-Онісімова, Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації "Мама-86"
Євген Бистрицький, виконавчий директор МФ "Відродження".

Третій етап громадського моніторингу дій влади проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом листопада 2010 – лютого 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). Медійну підтримку надає МГО "Інтерньюз-Україна".

Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження".

Реєстрація представників ЗМІ на прес-конференції – за телефоном 097 712 25 91 чи електронною поштою jostapchuk@internews.ua, Юлія Остапчук, Інтерньюз-Україна.

Довідка:

Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію.

Більше інформації:

Блог проекту (www.es-ukraina.blogspot.com, www.eu-pda.livejournal.com)

Попередні звіти громадського моніторингу

Wikipedia : Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

Порядок денний асоціації Україна-ЄС / EU-Ukraine Association Agenda