четвер, 17 березня 2011 р.

Експерти: більшість євроінтеграційних пріоритетів на 2010 рік залишилися невиконаними

Україна виконала лише 8 з понад 70-и проаналізованих пріоритетів реформ, передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) – ключовим документом, що нині регулює відносини між Україною та ЄС. Тенденції протягом грудня 2010–лютого 2011 року характеризуються вкрай повільним поступом; у деяких сферах спостерігається чіткий регрес.
Про це свідчать результати третього етапу громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА), оприлюднені 17 березня 2011 року на прес-конференції в Києві. Моніторинг здійснюють провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
«Переважна більшість пріоритетів стосовно питань політичного діалогу, прав людини, торгівлі, екологічної політики потребує подальшого виконання», - коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. «Варто звернути увагу на те, що й досі відсутнім залишається оприлюднення переліку пріоритетів на 2011 рік», - додає вона. «Спостерігається вторинність уваги до процесів демократизації суспільного життя, взаємин влади та суспільства - і натомість зосередження на економічних, технологічних складових євроінтеграційних пріоритетів. Це зменшує значення ПДА як каталізатора внутрішніх реформ» - наголошує керівник проекту.

«Чи здійснює Україна євроінтеграційні реформи? – Погляд експертів» from Internews Ukraine on Vimeo.
За оцінками експертів, у 2010 році Україна виконала лише 8 пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС. У стадії виконання знаходяться 57 пріоритетів, не виконано 5 пріоритетів.
Наприклад, протягом 2010 року Верховна Рада, Президент, Конституційний Суд не зробили кроків, направлених на проведення всеохоплюючої конституційної реформи. Діяльність цих органів влади навпаки віддалила Україну від ефективної конституційної системи стримувань і противаг.
Адміністративна реформа, на переконання експертів, загалом заслуговує здебільшого негативної оцінки, оскільки не вирішує існуючих проблем, а в деяких випадках породжує нові. Вживані заходи фактично спрямовані на централізацію владної вертикалі та домінуючої ролі Президента.
Суттєвим позитивом можна вважати ухвалення Закон України «Про доступ до публічної інформації». Ухвалення цього процедурного закону було однією з вимог Європейського Союзу щодо дотримання стандартів прозорості діяльності органів державної влади. Для подальшого ефективного застосування відповідного закону необхідно розробити ряд підзаконних нормативно-правових актів.
Загальні результати діяльності держави у сфері забезпечення ефективності виборчої системи на парламентських і місцевих виборах не вповні відповідають принципам ОБСЄ і РЄ, а частково створюють передумови для порушення виборчих прав.
Закон «Про судоустрій і статус суддів» ще більше посилив загрози незалежності суддів. Зокрема, передбачено нереально короткі строки для розгляду справ, а санкцією за їх недотримання – звільнення з посади. Законом  не передбачено конкурсних засад для просування судді по службі, не визначено критеріїв, за якими суддів добиратимуть до судів вищого рівня.
У сфері реформи кримінального процесу влада не продемонструвала належної активності. Система правосуддя (особливо у кримінальних та адміністративних справах) стала контрольованою та керованою владою і активно використовується нею як інструмент для заборони мирних зібрань, кримінального переслідування представників опозиції або інших осіб, які становлять політичну небезпеку для нової влади.
Певні кроки протягом 2010 року вживалися у сфері надання адміністративних послуг дозвільного характеру. Найвагомішим результатом стало скасування 22 видів ліцензованої господарської діяльності та впровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання.
У сфері боротьби проти корупції у 2010 року двічі відтерміновувався момент набрання чинності антикорупційних законів. Наприкінці грудня ці закони втратили чинність, так і не почавши діяти. Проект Закону, внесений Президентом України, в цілому містить лише технічні відмінності в порівнянні з попередніми.
Незадовільними залишаються темпи ухвалення і впровадження технічних регламентів. Уповільнення темпів оновлення стандартів пояснюється відсутністю бюджетного фінансування, а також затримкою затвердження плану Національної стандартизації на 2010 рік, який був ухвалений лише 16 серпня 2010 року.
У сфері реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролю ефективність наближення до ЄС протягом 2010 року залишалась досить низькою.
В енергетичній сфері важливим здобутком стало офіційне завершення процесу приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства ЄС та країн Південно-Східної Європи. Входження України до внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу є фактичним початком реалізації концепції секторальної інтеграції України до ЄС, яка закладена в майбутню Угоду про асоціацію. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними або реформи виявляться декларативними, Україна не зможе скористатись більшістю переваг приєднання.
Найбільшим досягненням в напрямі енергетичного співробітництва з ЄС є прийняття Закону «Про засади функціонування ринку природного газу. В документі законодавчо закріплена реформа газового ринку країни, на основі відповідних директив ЄС. Важливість цього Закону полягає в тому, що в ньому містяться конкретні зобов’язання держави щодо забезпечення рівного доступу компаній і споживачів до різних сегментів газового ринку, що має створити умови для конкуренції на ринку газу.
Ухвалення у 2010 році закону у сфері державних закупівель було позитивним кроком на шляху покращення державного регулювання та його наближення до європейських стандартів. Водночас протягом півроку після прийняття в закон було внесено кілька змін, які дещо нівелювали його ефективність, звузивши коло предметів закупівлі, щодо яких він застосовується. Це спричинило жорстку відповідь з боку ЄС, зокрема призупинення програм бюджетної підтримки.
В екологічній сфері низький рівень впровадження Рамкової конвенції зі зміни клімату та Кіотського протоколу пов’язаний з тим, що в Україні відсутня політична воля, направлена на боротьбу зі зміною клімату. Також негативним є той факт, що належного контролю у даній сфері не відбувається.

Контекст
Учасники прес-конференції: Юлія Тищенко (голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень), Ігор Бураковський (Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Ігор Коліушко (Голова Правління Центру політико-правових реформ), Ганна Голубовська-Онісімова (Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації "Мама-86"), Євген Бистрицький (виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»).
Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію. 
Третій етап громадського моніторингу дій влади проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом грудня 2010 – лютого 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Моніторинг відбувається у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також робочою групою з Екологічної євроінтеграції, яка виконала моніторинг та провела аналіз пріоритету "охорона навколишнього середовища". Участь у проекті взяли 30 експертів неурядових аналітичних центрів.

Контактні особи:
Керівник проекту - Юлія Тищенко, tyjulia@gmail.com, Координатор проекту - Світлана Горобчишина, sveta@uncpd.kiev.ua
Більше інформації (відео прес-конференції, повний текст звіту, стислий зміст звіту) - на інформаційних ресурсах: www.es-ukraina.blogspot.com, http://eu-pda.livejournal.com/
Опис проекту:

Мета Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” – сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Детальніше: www.irf.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар