середа, 29 лютого 2012 р.

Впровадження Транспортної стратегії: чекаємо на допомогу Євросоюзу?

Ірина Коссе, старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
В Україні завжди існувала проблема реалізації гарних ідей, планів та стратегій. Незважаючи на витрачені кошти, зусилля та час, економічне обґрунтування, виділення коштів та підтримку міністерств і відомств стратегії та програми розвитку залишаються лише на папері. Ніякої реалізації не відбувається. Або відбувається, але не повністю і не в ті строки. Згадаємо Транспортну стратегію України на період до 2020 року, затверджену 20 жовтня 2010 року, яка визначає основні напрями розвитку транспортного сектору. Уряд планує розвивати інфраструктуру, оновити рухомий склад, поліпшити інвестиційний клімат, підвищити якість послуг та інтегрувати вітчизняну транспортну систему до європейської та міжнародної систем. Але Транспортна стратегія – це лише каркас, вона містить лише загальні ідеї та напрямки роботи. Щоб ці ідеї можна було втілити в життя, Міністерство інфраструктури має розробити програми розвитку окремих видів транспорту на період до 2015 року.
На даний час Міністерством інфраструктури розробляється Програма з розвитку всіх видів транспорту та дорожньої інфраструктури до 2015 року, яку планується затвердити в 2012 році. Крім того, зараз діють кілька галузевих програм у транспортній сфері: Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки, Концепція реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування та план заходів щодо її реалізації, Галузева програма забезпечення безпеки дорожнього руху на 2010-2012 роки, Програма оновлення локомотивного парку залізниць України на 2012-2016 роки. На 2012 рік заплановано розробити Програму будівництва та розвитку мережі метрополітенів України на період до 2020 року. Крім Транспортної стратегії, про розвиток транспортної галузі йдеться також в Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки.
Отже, планів та програм розвитку вистачає. Багато є вже розроблених, багато планується ще розробити і затвердити в майбутньому. Причому слід брати до уваги, що розвиток транспортної галузі та впровадження стратегій повинні спиратись не лише на українське, але й на європейське законодавство. Робота по наближенню законів України до директив та регламентів ЄС розпочалася після прийняття Порядку денного асоціації Україна-ЄС і продовжується в рамках проекту Угоди про асоціацію та переговорів про спільний повітряний простір. Зокрема, з метою гармонізації із нормативними актами ЄС були видані Постанова КМУ «Про затвердження Технічного регламенту прогулянкових суден»[1] і Накази Мінінфраструктури[2] «Про затвердження Правил видачі свідоцтв персоналу з технічного обслуговування повітряних суден», «Про затвердження Правил з підтримання льотної придатності» та інші. У 2012 році планується розробити Технічний регламент з безпеки інфраструктури залізничного транспорту і Технічний регламент безпеки рухомого складу залізничного транспорту[3].
Допомогти Україні з впровадженням Транспортної стратегії вирішив Євросоюз, який виділив кошти в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства. Український уряд 21.12.2010 р. уклав з ЄС відповідну Угоду про фінансування програми «Підтримка впровадження транспортної стратегії України»[4]. Гроші виділяються на  інституційні реформи, безпеку, розвиток інфраструктури, управління транспортними потоками та посилення адміністративних спроможностей. Програма допомоги ЄС передбачає фінансовий внесок ЄС на загальну суму 65 млн. євро до спеціального фонду Державного бюджету. Надання фінансової допомоги заплановано впродовж чотирьох років у вигляді чотирьох змішаних траншів – фіксованих та обумовлених – за виконанням Урядом України певних умов. Фіксована сума становить 27 млн. євро, решту 38 млн. євро Україна отримає за умови впровадження реформ.
Інструмент європейського сусідства та партнерства не вперше виділяє кошти на галузеві реформи. Першою програмою Єврокомісії, яка впроваджувалася в Україні із застосуванням галузевої підтримки, була «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України». Угоду про фінансування програми було підписано 17 березня         2008 року, а в грудні 2008 року Україна отримала першу частину першого траншу (23 млн. євро). Подальше надходження грошей припинилося через невиконання Україною необхідних критеріїв.
В квітні 2011 року Уряд заявив, що Україна успішно виконала всі умови з надання першого траншу фінансування[5], серед яких було прийняття Держбюджету на 2011 рік, затвердження Національної транспортної стратегії України до 2020 року та створення Спільної групи з моніторингу, в яку входять представники Єврокомісії та ряду міністерств України. Засідання групи має проходити раз на рік на рівні керівного складу та щокварталу на рівні технічного складу. Щоправда, досвід попередньої програми бюджетної підтримки в енергетичній галузі свідчить про високу схильність українських чиновників до прогулів: із запланованих засідань кожні два місяці за два роки було проведено лише два: 8 вересня 2009 року та 15 лютого 2010 року. Кошти тієї програми досі не використано[6].
Вже зараз спостерігається зсунення строків виконання програми і в транспортній галузі. Перший транш програми «Підтримка впровадження транспортної стратегії України» в розмірі 12 млн. євро очікувався спочатку у другому кварталі 2011 року, потім – восени 2011 року. Перше засідання Спільної групи з моніторингу відбулося 6 липня (замість запланованого в червні), де Мінінфраструктури презентувало матрицю оцінки індикаторів Транспортної стратегії за 2010 рік та І квартал 2011 року[7]. За словами директора Департаменту політики розвитку інфраструктури транспорту та туризму Олексія Баранова, визначено 11 індикаторів, за якими Євросоюз буде відстежувати стан процесу реформування галузі. Україна також повинна продемонструвати відповідність вимогам щодо реалізації стратегії розвитку транспортного сектору, макроекономічної стабільності і управління державними фінансами. Після затвердження галузевих Програм розвитку транспорту цю матрицю оцінки індикаторів може бути переглянуто та оновлено для приведення їх у відповідність, або скасовано в разі їх дублювання. Судячи з тендерних оголошень на сайті ЄС[8], роботи по проекту розпочнуться лише в березні 2012 року.
За рік після прийняття стратегії Міністерство інфраструктури лише розробило матрицю оцінки індикаторів та провело одне засідання Спільної групи з моніторингу. А беручи до уваги попередній досвід з використанням коштів Євросоюзу на впровадження Енергетичної стратегії, нинішня ситуація не дозволяє сподіватись на отримання результатів в найближчому майбутньому.
Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.


[1] Директива 94/25/ЄС щодо рекреаційних водних транспортних засобів
[2] Регламент 2042/2003/ЄС щодо продовження льотної придатності повітряного судна
[3] На виконання Директиви 2001/16/ЄС про взаємодію у рамках звичайної транс'європейської залізничної мережі та Директиви 2004/49/ЄС про безпеку залізниць
[6] Бюджетна підтримка ЄС: нереалізований потенціал. Вікторія Гуменюк. МЦПД.  http://www.icps.com.ua/files/articles/60/34/EF_10_2010_UKR.pdf

Немає коментарів:

Дописати коментар