понеділок, 15 листопада 2010 р.

Експерти фіксують "дуже повільний" поступ у євроінтеграційних реформах

Київ, 15 листопада 2010 року                                           

Україна виконала лише 4 з понад 60-и проаналізованих пріоритетів реформ, передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) – ключовим документом, що нині регулює відносини між Україною та ЄС. Тенденції протягом липня-жовтня 2010 року характеризується як позитивними діями інститутів влади стосовно виконання ПДА, так і стагнацією змін з питань політичного діалогу – передусім прав людини та дотримання демократичних процедур.
Про це свідчать результати другого етапу (липень-жовтень 2010 р.) громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА), оприлюднені 15 листопада 2010 року на прес-конференції в Києві.Моніторинг здійснюють провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
«Результати громадського моніторингу демонструють уповільнений характер євроінтеграційних реформ і почасти брак інформації про політику в сфері  європейської інтеграції», - коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. «Це викликає занепокоєння, адже низьке «середнє арифметичне» політики в цій сфері може слугувати  показником реформ в країні в цілому. Відчувається брак відкритої дискусії стосовно українського інтересу в цій сфері та реальних дій влади, які мають наближати нас до Європейського Союзу» - наголошує вона.
Протягом другого етапу моніторингу (липень-жовтень 2010 р.) було проаналізовано 69 пріоритетів ПДА, включно з 3 додатковими пріоритетами.
За висновками експертів, Україна виконала лише 4 пріоритети ПДА. У стадії виконання перебувають 55 пріоритетів. 10 пріоритетів не було виконано.
Як виконані експерти оцінили окремі пріоритети у сфері торгівлі та питань, пов’язаних із торгівлею, співробітництва в сфері енергетики, включаючи ядерні питання.
Переважна більшість пріоритетів ПДА перебуває в стадії виконання. В деяких сферах ситуація не стала кращою порівняно з першим етапом моніторингу (березнь-червень 2010 року), наприклад у розробці необхідних законодавчої та інституційної рамок у сфері управління міграцією (в частині створення Державної міграційної служби або іншого органу, уповноваженого здійснювати державну міграційну політику).
Як невиконані було оцінено питання, пов’язані з окремими складовими політичного діалогу; забезпеченням дотримання прав людини та основних свобод; державного внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту і контролю; інформаційного суспільства; охорони навколишнього природного середовища.
Загалом звітний період (липень-жовтень 2010 року) характеризується як позитивними діями інститутів влади стосовно виконання ПДА, так і стагнацією змін з питань політичного діалогу – передусім прав людини та дотримання демократичних процедур.
Рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2010 р. потенційно суттєво підвищує президентські повноваження та передбачає відновлення централізованої моделі державного управління на чолі з Президентом. Набуття чинності редакції Конституції від 1996 р. створило прецедент конституційної та законодавчої нестабільності щодо самих інститутів політичної системи та державного управління. Крім того, сьогодні в Україні фактично відсутня структурована дискусія інститутів влади та організацій громадянського суспільства з приводу конституційних перетворень.
Вибори до місцевих органів влади проводилися за контроверсійною версією закону. Його окремі положення, наприклад щодо висунення кандидатів, шляхів та механізмів формування дільничних виборчих комісій та територіальних виборчих комісій, суперечать рекомендаціям Венеціанської комісії.
Не завжди однозначні тенденції можна було спостерігати у взаєминах інститутів влади та правозахисних неурядових організацій і аналітичних центрів. Ці тенденції проявлялися у зафіксованих випадках тиску на НУО.
Із прийняттям Закону України про державні закупівлі значно просунулися переговори щодо Угоди про асоціацію, зокрема щодо розділу у сфері державних закупівель.
Надзвичайно складним у переговорах про створення глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі (ЗВТ+) залишається питання взаємного доступу на ринки для окремих товарних позицій. У торгівлі сільськогосподарськими товарами сторони не готові до повної лібералізації торгівлі. Ймовірно, для частини сільськогосподарської продукції в рамках ЗВТ+ будуть встановлені тарифні квоти. Відкритим питанням переговорного процесу залишаються експортні мита України, наприклад, на насіння соняшнику. Також продовжуються переговори щодо географічних зазначень.

Контекст
Учасники прес-конференції: Юлія Тищенко (голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень), Ігор Бураковський (Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій), Ігор Коліушко (Голова Правління Центру політико-правових реформ), Олександр Сушко (Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва), Ганна Голубовська-Онісімова (Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації "Мама-86"), Ірина Солоненко(директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»).

Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Вінвизначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС.Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію. 

Другий етап громадського моніторингу дій влади проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом липня-жовтня 2010 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна".


Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження".

Моніторинг відбувається у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також робочою групою з Екологічної євроінтеграції, яка виконала моніторинг та провела аналіз пріоритету "охорона навколишнього середовища". Участь у проекті взяли 30 експертів неурядових аналітичних центрів.

Повний текст звіту можна завантажити тут (українською, англійською) 

Контактні особи:
Керівник проекту - Юлія Тищенко, tyjulia@gmail.com
Координатор проекту - Світлана Горобчишина, sveta@uncpd.kiev.ua
Більше інформації (відео прес-конференції, повний текст звіту, стислий зміст звіту) невдовзі з’являться на інформаційних ресурсах:

Звіт за результатами першого етапу моніторингу (березень – червень 2010 року):

Опис проекту:

Мета Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” – сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Детальніше: www.irf.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар