Концепція інтегрованого управління кордонами потребує подальшої конкретизації

Катерина Шинкарук, дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Статтю підготовлено в рамках проекту "Виконання Порядку денного Асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд", який виконує Консорціум аналітичних центрів у складі УНЦПД, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

27 жовтня 2010 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України було схвалено Концепцію інтегрованого управління кордонами, підготовлену Адміністрацією Держприкордонслужби, Держмитслужбою та міністерствами закордонних справ, юстиції і внутрішніх справ. Концепцію було розроблено на виконання Розпорядження КМУ від 19 травня 2010 р. Про затвердження плану першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2010 рік, оскільки забезпечення інтегрованого управління кордонами є одним із пріоритетів Порядку денного асоціації Україна – ЄС на 2010 рік, реалізація якого сприятиме прогресу у відносинах із ЄС у сфері торгівлі, митного співробітництва та візової політики, а також прогресу у сфері мобільності людей. 

 Відповідно до Концепції, інтегроване управління кордонами включає в себе: 

§        координацію діяльності компетентних державних органів із забезпечення безпеки і відкритості державного кордону;

§        забезпечення охорони державного кордону, пропуску в установленому порядку через державний кордон осіб, транспортних засобів і товарів, провадження інформаційної та оперативно-розшукової діяльності, проведення аналізу  ризиків та здійснення запобіжних заходів;

§        провадження суб'єктами інтегрованого управління кордонами  діяльності із запобігання,  виявлення,  розкриття  (розслідування) транскордонних злочинів;

§        створення чотирирівневої системи контролю за в'їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства;

§        забезпечення міжнародного, прикордонного та міжвідомчого співробітництва.

В якості проблем інтегрованого управління кордонами визначено:

§        неналежну координацію діяльності суб'єктів інтегрованого управління кордонами;

§        необхідність у розробленні стандартів  і  нових підходів  до інтегрованого управління кордонами;

§        відсутність концептуальних засад стратегічного планування розвитку інтегрованого управління кордонами;

§        потреба у визначенні основних принципів інтегрованого управління кордонами.

Розв’язання зазначених проблем пропонується здійснювати за такими напрямками, як: забезпечення  співробітництва  з державами,  що межують з Україною, а також тими, що не мають спільного кордону з Україною; проведення внутрішньодержавних процедур; забезпечення співробітництва  щодо  охорони державного  кордону,  дотримання  режиму  державного кордону та прикордонного режиму.

Результати, очікувані від виконання передбачених Концепцією завдань в цілому відповідають пріоритетам співробітництва України з ЄС. Очікується, що реалізація Концепції дозволить Україні:

§        забезпечити виконання зобов'язань України в рамках безвізового діалогу з Європейським Союзом  та  належний  рівень безпеки державного кордону;

§        привести систему   інтегрованого   управління   кордонами   у відповідність  з європейськими  стандартами,   підвищити   рівень безпеки  державного  кордону,  забезпечити  його відкритість  для провадження законної транскордонної діяльності;

§        забезпечити розвиток    міжнародного,    прикордонного     та міжвідомчого співробітництва;

§        реалізувати міжнародні  проекти  та виконати програми у сфері інтегрованого управління кордонами;

§        забезпечити відкритість  і  прозорість  діяльності  суб'єктів інтегрованого управління кордонами.

Однак до принципових недоліків Концепції слід віднести високий рівень узагальнення, властивий документам такого характеру, відсутність конкретних термінів, механізмів і кроків щодо реалізації поставлених завдань. Вказані в документі шляхи розв’язання проблем інтегрованого управління кордонами в рамках проведення внутрішньодержавних процедур  - зокрема, «адаптація законодавства щодо державного кордону до законодавства ЄС», «утворення міжвідомчої  робочої  групи  з  координації  діяльності  суб'єктів інтегрованого  управління   кордонами» та інші  - скоріше відповідають завданням державної політики, а не крокам з її реалізації. 

Насамкінець варто підкреслити, що документ забезпечує концептуальний вимір державної політики із інтегрованого управління кордонами, визначає її напрями, однак її практичний вимір потребує істотної конкретизації шляхом ухвалення відповідної Стратегії та Плану заходів. Зазначені документи мають містити конкретні кроки із розробки нормативно-правової бази, створення організаційної інфраструктури, фінансового, кадрового та технічного забезпечення, необхідних для виконання окреслених у Концепції завдань, а також визначати механізми та терміни їх реалізації, а також суб’єктів, відповідальних за виконаннях визначених заходів.