Катерина Куценко, дослідник ІЕД
Розвиток законодавства України щодо технічного регулювання є одним з пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС, що має сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Однак виконання даного пріоритету вимагає від України значних внутрішніх реформ самої системи технічного регулювання та зміни нормативної бази, що визначає істотну тривалість цього процесу. Один із аспектів реформування пов’язаний із процедурами оцінки відповідності, зокрема, процесом реєстрації декларацій відповідності.
За своїми зобов’язаннями в рамках СОТ[1] Україна до кінця 2011 року повинна перейти до широкого визнання декларацій виробника (SDOC), без вимоги реєстрації або підтвердження українськими державними органами, по відношенню до відповідного технічного регламенту. 20 липня 2011 року Уряд затвердив необхідний законопроект, який дозволив би не тільки виконати наші зобов’язання перед СОТ, але й наблизити вітчизняну практику до практики ЄС, що відповідало б заходам із сприяння торгівлі в рамках ПДА. Однак, у другому читанні даний законопроект був відхилений Верховною Радою, що залишило чинною наявну кропітку та витратну для суб’єктів господарювання процедуру реєстрації декларацій відповідності.
У період введення продукції в обіг на території України виробники повинні переконатися в тому, що їх продукція виготовлена відповідно до вимог, зазначених у відповідних чинних технічних регламентах. Підтвердження відповідності якості продукції встановленим законодавством вимогам відбувається на основі декларації відповідності, що подається виробником (постачальником) даної продукції.[2] Складання декларації є завершальним етапом послідовної роботи з оцінки відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, результатом якої є оформлення сертифіката відповідності чи декларації відповідності.
Якщо за допомогою цих процедур підтверджено, що продукція відповідає діючим вимогам, виробники складають декларацію про відповідність і наносять маркування національним знаком відповідності. Імпортери вводять в обіг (розміщають на ринку) тільки відповідну продукцію, що пройшла належну процедуру оцінки відповідності.
Важливою при оцінці відповідності була вимога до виробників (постачальників) реєструвати оформлені декларації про відповідність у центральному органі виконавчої влади у сфері технічного регулювання.[3] Саме ця реєстрація декларацій при введенні продукції в обіг є не тільки довготривалою та витратною для підприємств, але й суперечить зобов’язанням, взятим Україною при вступі до COT та законодавству ЄС.
Згідно з пунктом 300 Звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, Україна зобов’язалась вдаватися до якомога більш широкого визнання декларацій виробника без вимоги реєстрації або підтвердження українськими органами щодо відповідного технічного регламенту.[4]
Європейським законодавством у сфері технічного регулювання, насамперед Директивами Нового підходу, не передбачається реєстрація декларацій у державних органах. Згідно з Директивами іноземний виробник самостійно під власну відповідальність складає декларацію про відповідність продукції вимогам відповідних Директив і зберігає у комплекті документації на продукцію. Декларація пред’являється лише у разі запиту з боку контролюючих органів. На виробника покладається основний обов’язок — маркувати кожну одиницю продукції знаком ЄС, оскільки відсутність такого ЄС-маркування розглядається контролюючими органами як порушення вимог законодавства Європейської Спільноти.
Крім того, скасування реєстрації декларації виробника про відповідність продукції передбачено Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки та Протокольним рішенням від 21 березня 2011 року за результатами засідання Керуючої Ради Комітету з економічних реформ.
20 липня 2011 року Уряд затвердив проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відміни реєстрації декларації виробника про відповідність"[5], яким пропонувалося внести зміни до статті 32 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" в частині виключення положень стосовно обов’язкової реєстрації в центральних органах виконавчої влади декларації про відповідність, а також до законів України "Про підтвердження відповідності" і "Про захист прав споживачів" стосовно виключення вимоги зазначати у супровідних документах реєстраційні номери декларацій. Законопроект дозволив би покращити умови ведення бізнесу та знизити торгівельні бар‘єри між Україною та ЄС.
Науково-експертне управління ВРУ висловило зауваження щодо форми, в якій виробник має надавати постачальнику інформацію про декларування відповідності продукції, запропонувало збереження реєстрації декларації про відповідність у разі відсутності маркування знаком ЄС, а також збереження обов'язку виробника супроводжувати продукцію декларацією про відповідність, якщо це не встановлено технічним регламентом на відповідну продукцію. Однак, на своєму засіданні 18 жовтня 2011 року народні депутати повністю відхилили даний законопроект, не вдовольнивши дану законодавчу ініціативу КМУ, направлену на виконання Україною зобов’язань покращення торгівельної політики перед міжнародної спільнотою.
Таким чином, виробники і надалі повинні реєструвати декларації про відповідність у центральному органі виконавчої влади у сфері технічного регулювання і, фактично, прогресу у виконанні пріоритету ПДА у цій сфері технічного регулювання так і не відбулося. Більше того, відповідно до зобов’язань України перед Світовою Організацією Торгівлі, зміни до чинної процедури реєстрації повинні бути внесені до кінця поточного року.
Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.
[1] п. 300 Звіту Робочої Групи, Протокол про вступ України до Світової Організації Торгівлі, ратифікований Законом України від 10.04.2008 № 250-VI
[2] Закон України «Про підтвердження відповідності» вiд 17.05.2001 № 2406-III
[3] ст. 32 Закону України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”
[4] Протокол про вступ України до Світової Організації Торгівлі, ратифікований Законом України від 10.04.2008 № 250-VI
[5] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40970
Немає коментарів:
Дописати коментар