вівторок, 29 листопада 2011 р.

Новий закон про морські порти сприятиме приходу інвестицій

Ірина Коссе, старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
3 листопада Верховна Рада України більшістю голосів прийняла Закон «Про морські порти». Цей закон був розроблений народними депутатами від БЮТ, СПУ та Партії Регіонів і пройшов перше читання ще в січні 2007 року. Під час підготовки до другого читання документ зазнав змін, в ньому з’явились положення про приватизацію, концесію та оренду портової інфраструктури. Але, на жаль, часта зміна керівництва транспортного міністерства не дозволила ухвалити законопроект у другому читанні. Слід відмітити, що морська галузь вже давно потребувала нового законодавчого врегулювання – порти регулювались на підставі Кодексу торгового мореплавства, який був прийнятий ще у 1995 році.
Прийняття Закону «Про морські порти», який визначає правовий статус морського порту і надає можливість приватному сектору брати участь в діяльності портів, - це крок вперед на шляху до приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів. Так, Закон врахував вимоги Директиви №2000/59/ЄС про портове приймальне обладнання для корабельних відходів та залишків вантажу. Наступним кроком буде ратифікація ряду угод про міжнародні конвенції в галузі морського права, наприклад, про арешт морських суден, що ходять під прапором України. Закон «Про морські порти» також входить до переліку законопроектів, необхідних для реалізації програми економічних реформ[1].
За оцінкою виконавчого директора Асоціації портів України Віктора Борисенка, за останні п’ять років Україна недоотримала 2,1 млрд доларів інвестицій, саме стільки інвестували міжнародні компанії в порти Констанца, Бургас та Новоросійськ[2]. Тому прийняття Закону «Про морські порти» було схвально сприйнято усіма учасниками ринку.
 Наявні до цього часу прогалини в законодавстві відштовхували інвесторів, але реформа галузі багато років відкладалася. За словами члену комітету ВР з питань транспорту та зв’язку Віталія Коржа, держконтроль над портами був засобом експортного регулювання: «начальники портів могли затримувати експорт продукції, яка була потрібна Кабміну чи внутрішньому ринку – зерна, енергетичного вугілля»[3]. Почалися конфлікти між стивідорами[4] і керівництвом портів. Так, у 2009 році, коли голова Мінтрансу Йосип Вінський ініціював розірвання договорів про спільну діяльність в портах з приватними компаніями, це призвело до ініціювання семи судових розглядів.
В якості основного органу державного регулювання в сфері портової діяльності новий закон визначає адміністрацію морських портів. В адміністрації буде 18 філіалів: по кількості торгових морських портів в Україні. Кожен порт або морський термінал має бути внесений до Державного реєстру морських портів і морських терміналів, але до того держадміністрації порту має бути відведена відповідна акваторія і (або) визначена морська адміністрація порту. Закон розділяє адміністративну та господарчу функції порту. Майно морпортів (крім стратегічних об’єктів) можна буде приватизувати, передавати в оренду або в концесію строком до 50 років.
Для залучення приватних інвестицій в галузь держава обіцяє компенсувати інвестиції в гідротехнічні споруди, автомобільні дороги і залізничні шляхи, що ведуть до портів. Керівники портів сподіваються, що це допоможе вирішити проблему зносу існуючої портової інфраструктури і збільшити обсяги транзиту. На думку першого віце-президента асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктора Лисицького, українськими портами перш за все можуть зацікавитися металурги, хіміки та великі агрохолдінги, що займаються вирощуванням зернових.
Ще одним плюсом закону можна вважати вільне формування цін на основні господарські операції портів, держава буде регулювати лише діяльність суб’єктів природних монополій відносно спеціалізованих послуг.
Закон «Про морські порти» був схвально сприйнятий як керівниками портів, так і стивідорними компаніями та профсоюзами. Всі вони висловлюють надію, що якнайшвидше набуття законом чинності дозволить підвищити конкурентоспроможність портів і привабити приватних інвесторів. За даними виконавчого директора Асоціації портів України Віктора Борисенка, прийняття закону дозволить залучити 1-1,2 млрд доларів додаткових інвестицій, що дозволить щорічно отримувати до 400 млн доларів додаткових податків від діяльності стивідорів на території портів.
Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.


[1] Перелік законопроектів, необхідних для реалізації програми економічних реформ http://www.president.gov.ua/content/ker-proekt.html
[2] Порты отправляют в большое плавание. Олег Гавриш. Газета "Коммерсантъ Украина", №182 (1456), 07.11.2011 http://www.kommersant.ua/doc/1810647
[3]  Там само.
[4] Стивідорна компанія – це фірма, що володіє причалом в порту і здійснює вантажно-розвантажувальні роботи на цьому причалі (оператор порту).


Немає коментарів:

Дописати коментар