Більшість пріоритетів (70 із 78), передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС в 2011-2012 році, нині перебувають в стадії виконання. Суттєвого прогресу досягнуто лише щодо близько 20 пріоритетів - переважним чином у безпековій, економічній, торгівельній сферах та у контексті візової лібералізації. Загалом, українська сторона реалізує пріоритети ПДА вкрай нерівномірно.
Про це свідчать результати громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА) – ключового документу, що регулює відносини Україна-ЄС - у січні-жовтні 2011 року[1], оприлюднені 3 листопада 2011 року на прес-конференції в Києві. Моніторинг здійснюють провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
«Ключовим, стратегічним завданням України сьогодні є парафування Угоди про асоціацію з ЄС», - коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. «Якщо Україна бачить себе демократичною, вільною країною, де шануються принципи верховенства права та людської гідності, іншого цивілізаційного вибору просто не існує. Якщо Україна втратить цей історичний шанс, вона буде відкинута на тривалий час в площину ціннісної невизначеності», - наголошує керівник проекту.
Відео прес-конференції
«Ключовим, стратегічним завданням України сьогодні є парафування Угоди про асоціацію з ЄС», - коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. «Якщо Україна бачить себе демократичною, вільною країною, де шануються принципи верховенства права та людської гідності, іншого цивілізаційного вибору просто не існує. Якщо Україна втратить цей історичний шанс, вона буде відкинута на тривалий час в площину ціннісної невизначеності», - наголошує керівник проекту.
Експерти громадського моніторингу підкреслюють, що Порядок денний асоціації між Україною та ЄС є передусім планом дій внутрішніх реформ та трансформацій, здатних наблизити Україну до європейських цінностей і стандартів. Зокрема, існує гостра потреба реформ у сферах політичного діалогу та забезпеченні верховенства права. Це традиційні домашні завдання для України, влади та суспільства, в яких сьогодні потрібен значно більший та ширший прогрес.
Однак протягом січня-жовтня 2011 року відбувалася стагнація у реалізації завдань с сферах політичного діалогу, забезпечення верховенства права та незалежності судової системи. Попри оптимістичні заяви української влади, нинішня ситуація може призвести до уповільнення темпів української євроінтеграції.
За оцінками експертів, більшість пріоритетів Порядку денного асоціації зараз перебувають на стадії виконання. Україна повністю виконала лише 2 з 78 проаналізованих пріоритетів; на стадії виконання знаходяться 70 пріоритетів, не виконано 6 пріоритетів. Варто зауважити, що хоча пріоритети на 2011-2012 роки було затверджено лише у липні 2011 року, більшість з проаналізованих пріоритетів співпадають з тими, що їх було визначено ще для 2010 року.
Певні позитивні тенденції присутні в економічній сфері. 20 жовтня з’явилось повідомлення про фактичне завершення переговорів щодо глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. У разі підписання та ратифікації Угоди про асоціацію, розділ про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі уможливить реальну економічну інтеграцію України в потужний європейський ринок із понад 500 мільйонами споживачів.
Експерти також визначають деякі позитивні тенденції у виконанні пріоритетів у безпековій сфері, міграційній політиці, пов’язаних з питаннями реалізації плану стосовно заходів з лібералізації візового режиму. Приміром, досягнуто суттєвого прогресу у підтримці розвитку української системи захисту персональних даних шляхом ратифікації Конвенції Ради Європи 1981 року про захист персональних даних та Додаткового протоколу до неї та її імплементації. Крім того, здійснено значний прогрес у законодавчому та інституційному забезпеченні міграційної політики. Створено координаційний механізм з виконання Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), зокрема утворено Координаційний центр з виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
Втім, моніторинг продемонстрував відчутний регрес у реалізації пріоритетів у сфері політичного діалогу.
Пропонований владою проект закону про вибори народних депутатів розроблено без врахування базових рекомендацій організацій РЄ і ОБСЄ/БДІПЛ. Він містить низку процедурних недосконалостей, які потенційно ставлять під сумнів можливість проведення вільних і чесних виборів.
Регрес спостерігався у реалізації всеохоплюючої конституційної реформи. Монополізація політичної системи зруйнувала систему функціонування конституційних механізмів стримувань і противаг. Частішають випадки позаконституційних практик, як-от видання Президентом доручень органам влади та здійснення інших функцій, яких Конституція для нього не передбачає.
Уповільнилися темпи здійснення пріоритетів щодо забезпечення свободи вираження поглядів, зібрання та об’єднання, співробітництва з питань громадянського суспільства.
Фіксуються неоднозначні, контроверсійні тенденції в імплементації політики в судовій сфері, які не сприяють наближенню до стандартів ЄС та беззаперечній реалізації принципів верховенства права.
Експерти також наголошують на бездіяльності інститутів влади у підготовці та впровадженні реформ, спрямованих на посилення місцевого та регіонального самоврядування. Більш того, спостерігаються тенденції до централізації місцевої регіональної політики.
Експерти констатують наявність неоднозначних тенденції в проведенні адміністративної реформи. Її здійснення без чіткої обґрунтованої концепції сприяло явищу централізації виконавчої влади, жорстко підпорядкованої одній політичній силі.
Значною мірою на декларативному рівні залишаються питання створення ефективних механізмів протидії та боротьби із корупцією, а вжиті заходи (незважаючи на окремі їхні позитиви) в більшості не узгоджуються із європейськими стандартами протидії та боротьби із корупцією.
Протягом 2011 року в Україні залишалася відсутньою системна державна політика щодо протидії дискримінації щодо різних груп меншин. Такі напрями політики як захист від дискримінації чи допомога жертвам дискримінації відсутні взагалі.
Реформи у сфері технічного регулювання відбувалися дуже повільно. Протягом останніх дванадцяти місяців (жовтень 2010 року - жовтень 2011 року) було прийнято лише два нові технічні регламенти. Проблемою залишається низький рівень впровадження вже прийнятих технічних регламентів.
Приєднання України до Енергетичного співтовариства вимагає від українського уряду комплексного реформування енергетичного сектору, що відкриває можливості для створення в Україні сучасної моделі енергетичного ринку. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними, Україна не зможе скористатись більшістю тих переваг, які їй надає приєднання до Енергетичного співтовариства.
Загалом, повільність виконання пріоритетів свідчить про гальмування інституційних та модернізаційних реформ за європейською моделлю розвитку.
Українською стороною висловлювалася впевненість, що переговори щодо Угоди про асоціацію, включаючи створення зони вільної торгівлі, буде завершено під час саміту Україна-ЄС (грудень 2011). Проте, відповідні оцінки було озвучено ще до оголошення вироку лідеру БЮТ, Юлії Тимошенко, який характеризується з боку ЄС як застосування в Україні вибіркового правосуддя та як ознака політичного переслідування опозиції.
Відповідна ситуація може призвести до стагнації української євроінтеграції. Ця стагнація, однак, матиме безпосередній вплив на життя громадян України, позбавляючи їх можливості в осяжному майбутньому жити в країні, де забезпечуються права людини, демократичні цінності та верховенство права.
Контекст
Учасники прес-конференції: Юлія Тищенко, Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Олександр Сушко, Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва, Вероніка Мовчан, Директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР).
Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію.
Громадський експертний моніторинг проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом січня – жовтня 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Моніторинг відбувається у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Участь у проекті взяли понад 30 експертів неурядових аналітичних центрів.
Контактні особи:
Керівник проекту - Юлія Тищенко, tyjulia@gmail.com, Координатор проекту - Світлана Горобчишина, sveta@uncpd.kiev.ua
Опис проекту:
Мета Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” – сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Детальніше: www.irf.ua
[1] Пріоритети виконання ПДА на 2011-2012 р. практично збігаються за змістом з минулорічними пріоритетами ПДА (2010 р), які було офіційно затверджено та які реалізовувалися центральними органами виконавчої влади (ЦОВВ). З боку ЦОВВ було ухвалено плани на їхню реалізацію у 2011-2012 роках.
