Новий закон про морські порти сприятиме приходу інвестицій

Ірина Коссе, старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

3 листопада Верховна Рада України більшістю голосів прийняла Закон «Про морські порти». Цей закон був розроблений народними депутатами від БЮТ, СПУ та Партії Регіонів і пройшов перше читання ще в січні 2007 року. Під час підготовки до другого читання документ зазнав змін, в ньому з’явились положення про приватизацію, концесію та оренду портової інфраструктури. Але, на жаль, часта зміна керівництва транспортного міністерства не дозволила ухвалити законопроект у другому читанні. Слід відмітити, що морська галузь вже давно потребувала нового законодавчого врегулювання – порти регулювались на підставі Кодексу торгового мореплавства, який був прийнятий ще у 1995 році.

Прийняття Закону «Про морські порти», який визначає правовий статус морського порту і надає можливість приватному сектору брати участь в діяльності портів, - це крок вперед на шляху до приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів. Так, Закон врахував вимоги Директиви №2000/59/ЄС про портове приймальне обладнання для корабельних відходів та залишків вантажу. Наступним кроком буде ратифікація ряду угод про міжнародні конвенції в галузі морського права, наприклад, про арешт морських суден, що ходять під прапором України. Закон «Про морські порти» також входить до переліку законопроектів, необхідних для реалізації програми економічних реформ[1].

За оцінкою виконавчого директора Асоціації портів України Віктора Борисенка, за останні п’ять років Україна недоотримала 2,1 млрд доларів інвестицій, саме стільки інвестували міжнародні компанії в порти Констанца, Бургас та Новоросійськ[2]. Тому прийняття Закону «Про морські порти» було схвально сприйнято усіма учасниками ринку.

 Наявні до цього часу прогалини в законодавстві відштовхували інвесторів, але реформа галузі багато років відкладалася. За словами члену комітету ВР з питань транспорту та зв’язку Віталія Коржа, держконтроль над портами був засобом експортного регулювання: «начальники портів могли затримувати експорт продукції, яка була потрібна Кабміну чи внутрішньому ринку – зерна, енергетичного вугілля»[3]. Почалися конфлікти між стивідорами[4] і керівництвом портів. Так, у 2009 році, коли голова Мінтрансу Йосип Вінський ініціював розірвання договорів про спільну діяльність в портах з приватними компаніями, це призвело до ініціювання семи судових розглядів.

В якості основного органу державного регулювання в сфері портової діяльності новий закон визначає адміністрацію морських портів. В адміністрації буде 18 філіалів: по кількості торгових морських портів в Україні. Кожен порт або морський термінал має бути внесений до Державного реєстру морських портів і морських терміналів, але до того держадміністрації порту має бути відведена відповідна акваторія і (або) визначена морська адміністрація порту. Закон розділяє адміністративну та господарчу функції порту. Майно морпортів (крім стратегічних об’єктів) можна буде приватизувати, передавати в оренду або в концесію строком до 50 років.

Для залучення приватних інвестицій в галузь держава обіцяє компенсувати інвестиції в гідротехнічні споруди, автомобільні дороги і залізничні шляхи, що ведуть до портів. Керівники портів сподіваються, що це допоможе вирішити проблему зносу існуючої портової інфраструктури і збільшити обсяги транзиту. На думку першого віце-президента асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктора Лисицького, українськими портами перш за все можуть зацікавитися металурги, хіміки та великі агрохолдінги, що займаються вирощуванням зернових.

Ще одним плюсом закону можна вважати вільне формування цін на основні господарські операції портів, держава буде регулювати лише діяльність суб’єктів природних монополій відносно спеціалізованих послуг.

Закон «Про морські порти» був схвально сприйнятий як керівниками портів, так і стивідорними компаніями та профсоюзами. Всі вони висловлюють надію, що якнайшвидше набуття законом чинності дозволить підвищити конкурентоспроможність портів і привабити приватних інвесторів. За даними виконавчого директора Асоціації портів України Віктора Борисенка, прийняття закону дозволить залучити 1-1,2 млрд доларів додаткових інвестицій, що дозволить щорічно отримувати до 400 млн доларів додаткових податків від діяльності стивідорів на території портів.

Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

---

[1] Перелік законопроектів, необхідних для реалізації програми економічних реформ http://www.president.gov.ua/content/ker-proekt.html

[2] Порты отправляют в большое плавание. Олег Гавриш. Газета "Коммерсантъ Украина", №182 (1456), 07.11.2011 http://www.kommersant.ua/doc/1810647

[3]  Там само.

[4] Стивідорна компанія – це фірма, що володіє причалом в порту і здійснює вантажно-розвантажувальні роботи на цьому причалі (оператор порту).

Технічне регулювання: порядок реєстрації декларацій відповідності продукції суперечить міжнародним зобов’язанням України

Катерина Куценко, дослідник ІЕД

Розвиток законодавства України щодо технічного регулювання є одним з пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС, що має сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Однак виконання даного пріоритету вимагає від України значних внутрішніх реформ самої системи технічного регулювання та зміни нормативної бази, що визначає істотну тривалість цього процесу. Один із аспектів реформування пов’язаний із процедурами оцінки відповідності, зокрема, процесом реєстрації декларацій відповідності.

За своїми зобов’язаннями в рамках СОТ[1] Україна до кінця 2011 року повинна перейти до широкого визнання декларацій виробника (SDOC), без вимоги реєстрації або підтвердження українськими державними органами, по відношенню до відповідного технічного регламенту. 20 липня 2011 року Уряд затвердив необхідний законопроект, який дозволив би не тільки виконати наші зобов’язання перед СОТ, але й наблизити вітчизняну практику до практики ЄС, що відповідало б заходам із сприяння торгівлі в рамках ПДА. Однак, у другому читанні даний законопроект був відхилений Верховною Радою, що залишило чинною наявну кропітку та витратну для суб’єктів господарювання процедуру реєстрації декларацій відповідності.

У період введення продукції в обіг на території України виробники повинні переконатися в тому, що їх продукція виготовлена відповідно до вимог, зазначених у відповідних чинних технічних регламентах. Підтвердження відповідності якості продукції встановленим законодавством вимогам відбувається на основі декларації відповідності, що подається виробником (постачальником) даної продукції.[2] Складання декларації є завершальним етапом послідовної роботи з оцінки відповідності вимогам відповідних технічних регламентів, результатом якої є оформлення сертифіката відповідності чи декларації відповідності.

Якщо за допомогою цих процедур підтверджено, що продукція відповідає діючим вимогам, виробники складають декларацію про відповідність і наносять маркування національним знаком відповідності. Імпортери вводять в обіг (розміщають на ринку) тільки відповідну продукцію, що пройшла належну процедуру оцінки відповідності.

Важливою при оцінці відповідності була вимога до виробників (постачальників)  реєструвати оформлені декларації про відповідність у центральному органі виконавчої влади у сфері технічного регулювання.[3] Саме ця реєстрація декларацій при введенні продукції в обіг є не тільки довготривалою та витратною для підприємств, але й суперечить зобов’язанням, взятим Україною при вступі до COT та законодавству ЄС.

Згідно з пунктом 300 Звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, Україна зобов’язалась вдаватися до якомога більш широкого визнання декларацій виробника без вимоги реєстрації або підтвердження українськими органами щодо  відповідного технічного регламенту.[4]

Європейським законодавством у сфері технічного регулювання, насамперед Директивами Нового підходу, не передбачається реєстрація декларацій у державних органах. Згідно з Директивами іноземний виробник самостійно під власну відповідальність складає декларацію про відповідність продукції вимогам відповідних Директив і зберігає у комплекті документації на продукцію. Декларація пред’являється лише у разі запиту з боку контролюючих органів. На виробника покладається основний обов’язок — маркувати кожну одиницю продукції знаком ЄС, оскільки відсутність такого ЄС-маркування розглядається контролюючими органами як порушення вимог законодавства Європейської Спільноти.

Крім того, скасування реєстрації декларації виробника про відповідність продукції передбачено Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки та Протокольним рішенням від 21 березня 2011 року за результатами засідання Керуючої Ради Комітету з економічних реформ.

20 липня 2011 року Уряд затвердив проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відміни реєстрації декларації виробника про відповідність"[5], яким пропонувалося внести зміни до статті 32 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" в частині виключення положень стосовно обов’язкової реєстрації в центральних органах виконавчої влади декларації про відповідність, а також до законів України "Про підтвердження відповідності" і "Про захист прав споживачів" стосовно виключення вимоги зазначати у супровідних документах реєстраційні номери декларацій. Законопроект дозволив би покращити умови ведення бізнесу та знизити торгівельні бар‘єри між Україною та ЄС.

Науково-експертне управління ВРУ висловило зауваження щодо форми, в якій виробник має надавати постачальнику інформацію про декларування відповідності продукції, запропонувало збереження реєстрації декларації про відповідність у разі відсутності маркування знаком ЄС, а також збереження обов'язку виробника супроводжувати продукцію декларацією про відповідність, якщо це не встановлено технічним регламентом на відповідну продукцію. Однак, на своєму засіданні 18 жовтня 2011 року народні депутати повністю відхилили даний законопроект, не вдовольнивши дану законодавчу ініціативу КМУ, направлену на виконання Україною зобов’язань покращення торгівельної політики перед міжнародної спільнотою.

Таким чином, виробники і надалі повинні реєструвати декларації про відповідність у центральному органі виконавчої влади у сфері технічного регулювання і, фактично,  прогресу у виконанні пріоритету ПДА у цій сфері технічного регулювання так і не відбулося. Більше того, відповідно до зобов’язань України перед Світовою Організацією Торгівлі, зміни до чинної процедури реєстрації повинні бути внесені до кінця поточного року.

Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

---

[1] п. 300 Звіту Робочої Групи, Протокол про вступ України до Світової Організації Торгівлі, ратифікований Законом України від 10.04.2008 № 250-VI

[2] Закон України «Про підтвердження відповідності» вiд 17.05.2001  № 2406-III

[3] ст. 32 Закону України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”

[4] Протокол про вступ України до Світової Організації Торгівлі, ратифікований Законом України від 10.04.2008 № 250-VI

[5] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40970

Експерти: Україна втрачає шанс на асоціацію з ЄС

Більшість пріоритетів (70 із 78), передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС в 2011-2012 році, нині перебувають в стадії виконання. Суттєвого прогресу досягнуто лише щодо близько 20 пріоритетів - переважним чином у безпековій, економічній, торгівельній сферах та у контексті візової лібералізації. Загалом, українська сторона реалізує пріоритети ПДА вкрай нерівномірно.

Про це свідчать результати громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА) – ключового документу, що регулює відносини Україна-ЄС - у січні-жовтні 2011 року[1], оприлюднені 3 листопада 2011 року на прес-конференції в Києві. Моніторинг здійснюють провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Повний текст аналітичного моніторингового звіту (українською мовою)

English version of the press release

Відео прес-конференції

«Ключовим, стратегічним завданням України сьогодні є парафування Угоди про асоціацію з ЄС», - коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. «Якщо Україна бачить себе демократичною, вільною країною, де шануються принципи верховенства права та людської гідності, іншого цивілізаційного вибору просто не існує. Якщо Україна втратить цей історичний шанс, вона буде відкинута на тривалий час в площину ціннісної невизначеності», - наголошує керівник проекту.

Експерти громадського моніторингу підкреслюють, що Порядок денний асоціації між Україною та ЄС є передусім планом дій внутрішніх реформ та трансформацій, здатних наблизити Україну до європейських цінностей і стандартів. Зокрема, існує гостра потреба реформ у сферах політичного діалогу та забезпеченні верховенства права. Це традиційні домашні завдання для України, влади та суспільства, в яких сьогодні потрібен значно більший та ширший прогрес.  

Однак протягом січня-жовтня 2011 року відбувалася стагнація у реалізації завдань с сферах політичного діалогу, забезпечення верховенства права та незалежності судової системи. Попри оптимістичні заяви української влади, нинішня ситуація може призвести до уповільнення темпів  української євроінтеграції.

За оцінками експертів, більшість пріоритетів Порядку денного асоціації зараз перебувають на стадії виконання. Україна повністю виконала лише 2 з 78 проаналізованих пріоритетів; на стадії виконання знаходяться 70 пріоритетів, не виконано 6 пріоритетів. Варто зауважити, що хоча пріоритети на 2011-2012 роки було затверджено лише у липні 2011 року, більшість з проаналізованих пріоритетів співпадають з тими, що їх було визначено ще для 2010 року.

Певні позитивні тенденції присутні в економічній сфері. 20 жовтня з’явилось повідомлення про фактичне завершення переговорів щодо глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. У разі підписання та ратифікації Угоди про асоціацію, розділ про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі уможливить реальну економічну інтеграцію України в потужний європейський ринок із понад 500 мільйонами споживачів.

Експерти також визначають деякі позитивні тенденції у виконанні пріоритетів у безпековій сфері, міграційній політиці, пов’язаних з питаннями реалізації плану стосовно заходів з лібералізації візового режиму. Приміром, досягнуто суттєвого прогресу у підтримці розвитку української системи захисту персональних даних шляхом ратифікації Конвенції Ради Європи 1981 року про захист персональних даних та Додаткового протоколу до неї та її імплементації. Крім того, здійснено значний прогрес у законодавчому та інституційному забезпеченні міграційної політики. Створено координаційний механізм з виконання Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), зокрема утворено Координаційний центр з виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Втім, моніторинг продемонстрував відчутний регрес у реалізації пріоритетів у сфері політичного діалогу.

Пропонований владою проект закону про вибори народних депутатів розроблено без врахування базових рекомендацій організацій РЄ і ОБСЄ/БДІПЛ. Він містить низку процедурних недосконалостей, які потенційно ставлять під сумнів  можливість  проведення вільних і чесних виборів.

Регрес спостерігався у реалізації всеохоплюючої конституційної реформи. Монополізація політичної системи зруйнувала систему функціонування конституційних механізмів стримувань і противаг. Частішають випадки позаконституційних практик, як-от видання Президентом доручень органам влади та здійснення інших функцій, яких Конституція для нього не передбачає.

Уповільнилися темпи здійснення пріоритетів щодо забезпечення свободи вираження поглядів, зібрання та об’єднання, співробітництва з питань громадянського суспільства.

Фіксуються неоднозначні, контроверсійні тенденції в імплементації політики в судовій сфері, які не сприяють наближенню до стандартів ЄС та беззаперечній реалізації принципів верховенства права.

Експерти також наголошують на бездіяльності інститутів влади у підготовці та впровадженні реформ, спрямованих на посилення місцевого та регіонального самоврядування. Більш того, спостерігаються тенденції до централізації місцевої регіональної політики.

Експерти констатують наявність неоднозначних тенденції в проведенні адміністративної реформи. Її здійснення без чіткої обґрунтованої концепції сприяло явищу централізації виконавчої влади, жорстко підпорядкованої одній політичній силі.

Значною мірою на декларативному рівні залишаються питання створення ефективних механізмів протидії та боротьби із корупцією, а вжиті заходи (незважаючи на окремі їхні позитиви) в більшості не узгоджуються із європейськими стандартами протидії та боротьби із корупцією.

Протягом 2011 року в Україні залишалася відсутньою системна державна політика щодо протидії дискримінації щодо різних груп меншин. Такі напрями політики як захист від дискримінації чи допомога жертвам дискримінації відсутні взагалі.

Реформи у сфері технічного регулювання відбувалися дуже повільно. Протягом останніх дванадцяти місяців (жовтень 2010 року - жовтень 2011 року) було прийнято лише два нові технічні регламенти. Проблемою залишається низький рівень впровадження вже прийнятих технічних регламентів.

Приєднання України до Енергетичного співтовариства вимагає від українського уряду комплексного реформування енергетичного сектору, що відкриває можливості для створення в Україні сучасної моделі енергетичного ринку. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними, Україна не зможе скористатись більшістю тих переваг, які їй надає приєднання до Енергетичного співтовариства.

Загалом, повільність виконання пріоритетів свідчить про гальмування інституційних та модернізаційних реформ за європейською моделлю розвитку.

Українською стороною висловлювалася впевненість, що переговори щодо Угоди про асоціацію, включаючи створення зони вільної торгівлі, буде завершено під час саміту Україна-ЄС (грудень 2011). Проте, відповідні оцінки було озвучено ще до оголошення вироку лідеру БЮТ, Юлії Тимошенко, який характеризується з боку ЄС як застосування в Україні вибіркового правосуддя та як ознака політичного переслідування опозиції.

Відповідна ситуація може призвести до стагнації української євроінтеграції. Ця стагнація, однак, матиме безпосередній вплив на життя громадян України, позбавляючи їх можливості в осяжному майбутньому жити в країні, де забезпечуються права людини, демократичні цінності та верховенство права.

Контекст

Учасники прес-конференції: Юлія Тищенко, Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Олександр Сушко, Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва, Вероніка Мовчан, Директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР).

Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію. 

Громадський експертний моніторинг проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом січня – жовтня 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та Центру політико-правових реформ (ЦППР). Медійну підтримку проекту надає МГО "Інтерньюз-Україна". Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Моніторинг відбувається у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Участь у проекті взяли понад 30 експертів неурядових аналітичних центрів.

Контактні особи:

Керівник проекту - Юлія Тищенко, tyjulia@gmail.com, Координатор проекту - Світлана Горобчишина, sveta@uncpd.kiev.ua

Опис проекту:

Wikipedia: Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

Мета Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” – сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Детальніше: www.irf.ua

---

[1] Пріоритети виконання ПДА на 2011-2012 р. практично збігаються за змістом з минулорічними пріоритетами ПДА (2010 р), які було офіційно затверджено та які реалізовувалися центральними органами виконавчої влади (ЦОВВ). З боку ЦОВВ було ухвалено плани на їхню реалізацію у 2011-2012 роках.

Ukraine on a way to miss EU association opportunity, experts say

Українська версія прес-релізу

Повний текст звіту (українською мовою) / Full text of the report (in Ukrainian)

Відео прес-конференції / Video of the press-conference

Implementation of most priorities (70 out of 78) of the EU-Ukraine Association Agenda (AA) identified for 2011-2012 is still in progress, with Ukraine reaching substantial advance in putting into practice 20 AA priorities, primarily in security, economic, trade and visa liberalization sectors. In general, however, Ukraine’s implementation of the AA priorities stays uneven.

These are the major conclusions of a monitoring report, prepared by a civil society’s monitoring of the EU-Ukraine Association Agenda implementation in January-October, 2011[1]. The report was presented on November 3^rd, 2011 at a press conference in Kyiv. The monitoring is supported by the International Renaissance Foundation (OSI Network).

“Ukraine’s key, strategic task now is to initial the EU-Ukraine Association Agreement”, comments Yulia Tyshchenko, the director of the project, the head of the board of the Ukrainian Centre for Independent Political Research, a think tank. “If Ukraine considers itself as a democratic, free country, respecting principles of the rule of law and human dignity, it has no other alternative. If Ukraine loses this historic chance, the country will be thrown back to uncertainty”, she says.

Experts of the civil society monitoring stress that the EU-Ukraine Association Agenda is primarily an action plan for internal reforms and transformations able to bring Ukraine closer to the European values and standards. Particularly, there is an acute need for reforms in the fields of political dialogue and the rule of law. These sectors constitute a habitual homework for Ukraine, its authorities and its society, and show the need for more and wider progress.

However, between January and October 2011 Ukraine showed symptoms of reform stagnation in the fields of political dialogue, rule of law and independence of the judiciary. Despite optimistic declarations of the Ukrainian authorities, today’s situation can lead to the slowdown of Ukraine’s EU integration progress.

According to experts, most priorities of the EU-Ukraine Association Agenda now stay under the implementation stage. Ukraine has fully implemented only 2 out of 78 analyzed priorities; it is still implementing 70 priorities, and fell short to implement 6 priorities. Although priorities for 2011-2012 were adopted only in July, 2011, majority of them coincide with those identified for implementation already last year (in 2010).

Some positive trends are visible in the economic field. It was reported on October 20^th that EU and Ukraine have finalized negotiations on the EU-Ukraine deep and comprehensive free trade area (DCFTA). If the Association Agreement is signed and ratified, the DCFTA chapter will open the way for Ukraine’s real economic integration into a large European single market of more than 500 million consumers.

Experts also point at some positive trends in implementing priorities in the security field, migration policy and visa liberalization. For example, Ukraine has reached substantial progress in developing Ukrainian personal data protection system, having ratified and implemented Council of Europe’s 1981 personal data protection Convention and its Additional protocol. Besides, Ukraine has reached substantial progress in ensuring legal and institutional support to migration policy. Ukraine has established a coordination mechanism to implement the EU-designed Visa liberalization action plan and established a relevant Coordination centre.

However, this monitoring also showed substantial regress in implementing political dialogue priorities.

A parliamentary election law proposed by the government ignored basic recommendations provided by the Council of Europe and OSCE/ODIHR. It has a number of procedural deficiencies which can potentially endanger free and fair elections in Ukraine.

The monitoring experts point a regress in implementing a comprehensive constitutional reform in Ukraine. Monopolization of the political system has destroyed constitutional checks and balances mechanism. Non-constitutional practices reappear, when, for example, the President gives non-constitutional orders to the public administration bodies or performs other functions not corresponding to provisions of the Ukraine’s Constitution.

Slowdown was registered in ensuring freedom of expression, freedom of assembly and association, as well as civil society cooperation.

The monitoring points at ambiguous and controversial trends in the judiciary field which do not facilitate Ukraine’s rapprochement with EU standards and rule of law principles.

Experts also point at inaction of the authorities in preparing and implementing reforms aimed at enhancing local and regional self-governance. Moreover, clear bias towards centralization of the regional policy has been observed by the monitoring.

The monitoring underlines ambiguous trends in the field of the administrative reform. Its implementation, lacking a clear and well-grounded concept, led to more centralization of the executive, dominated by a single political force.

A task to put into practice efficient fight against corruption mechanisms remains declarative. Measures taken, even though with some positive aspects, mostly do not correspond to the European standards of combating corruption.

Throughout 2011 Ukraine lacked a systemic public policy aimed to counteract discrimination against different minority groups. Protection against discrimination or assistance to discrimination victims are totally absent.

Reforms in the technical regulation field were slow. During the last 12 months (October 2010-October 2011) Ukraine adopted only two new technical regulations. Low level of implementing earlier adopted regulations remains a substantial challenge for the country.

Ukraine’s accession to the Energy Community sets a task for the Ukrainian government to implement complex energy sector reforms, which opens an opportunity to create a state-of-the-art energy market model. However, if the reform pace remains as low as it is now, Ukraine will not be able to use majority of the advantages provided by the Energy Community.

Generally, slow pace of AA priorities implementation shows that EU-modeled institutional and modernization reforms face serious obstacles in Ukraine.

Ukrainian authorities expressed confidence that negotiations on the Association Agreement, including establishment of an FTA, will be finalized by the next EU-Ukraine summit (December, 2011). However, these expectations were pronounced before Yulia Tymoshenko conviction. The Tymoshenko trial was seen by the EU as a symptom of selective justice and of politically motivated persecution of the opposition. 

This state of affairs can lead to stagnation of the Ukrainian EU progress. This stagnation, however, will have a direct impact on life of ordinary Ukraine’s citizens, depriving them of an opportunity to live, in the near future, in a country ensuring human rights, democratic values and the rule of law.

Background

Participants of the conference : Yulia Tyshchenko, the Head of the Board of the Ukrainian Centre for Independent Political Research; Olexandr Sushko, Research Director of the Institute for Euro-Atlantic Cooperation; Veronika Movchan, Research Director of the Institute for Economic Research and Policy Consulting; Olexandr Banchuk, expert at the Centre for Political and Legal Reforms.

EU-Ukraine Association Agenda (AA) is a key document regulating EU-Ukraine relations before the new Association Agreement is signed and enters into force. The Association Agenda outlines key priorities of reforms that Ukraine needs to implement to fully use the opportunities provided by the deepened cooperation with the EU. The practical aim of the Association Agenda is to clearly define priorities requiring urgent action before signature of the Association Agreement. 

The monitoring is a part of a project «Implementation of the EU-Ukraine Association Agenda: experts’ view» performed in January-October 2011 by a consortium of Ukrainian think tanks, including The Ukrainian Centre for Independent Political Research, The Institute for Economic Research and Policy Consulting and The Centre for Political and Legal Reforms. The media support is provided by the international NGO "Internews Ukraine".

The project is supported by the International Renaissance Foundation.

It is implemented in co-operation with the Civil Society Expert Council under the Ukrainian section of the EU-Ukraine Cooperation Committee. The monitoring involved in total 30 experts of the Ukrainian NGO think tanks.

Contacts: Director of the project – Yulia Tyshchenko, tyjulia@gmail.com; Coordinator of the project – Svitlana Horobchyshyna, sveta@uncpd.kiev.ua

More information (video of the press conference, the full text of the report, and its summary) will soon be available at the project’s blogs: www.es-ukraina.blogspot.com, http://eu-pda.livejournal.com/

Full text of the report (in Ukrainian) and previous reports (in Ukrainian and English): http://es-ukraina.blogspot.com/p/blog-page_6301.html

Description of the project:

Wikipedia: Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

The goal of the European programme of the International Renaissance Foundation  is to promote Ukraine’s European integration through financial and expert support of the civil society’s initiatives. More at: www.irf.ua

---

[1] Association Agenda priorities for 2011-2012 practically coincide, in their content, with last year’s AA priorities (2010), which were officially adopted and which were implemented by the central executive bodies. Central executive bodies adopted plans of their implementation for 2011-2012.

Прес-конференція «Асоціація з ЄС: втрачений шанс? – Погляд експертів»

3-го листопада 2011 року (четвер) об 11.30 в УНІАН (вул. Хрещатик, 4) розпочнеться прес-конференція на тему «Асоціація з ЄС: втрачений шанс? – Погляд експертів».

Керівники провідних українських аналітичних центрів говоритимуть про те, чи виконує Україна реформи, передбачені Порядком денним асоціації (ПДА) Україна-ЄС. Вони також аналізуватимуть шанси України на підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Буде презентовано четвертий аналітичний звіт громадського моніторингу виконання євроінтеграційних реформ у політичній, економічній, правовій, візовій та інших сферах.

Учасники прес-конференції: 

• Юлія Тищенко, Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), 
• Інна Підлуська, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», 
• Олександр Сушко, Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва, 
• Вероніка Мовчан, Директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), 
• Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР).

Четвертий етап громадського моніторингу дій влади проводився в рамках реалізації проекту «Виконання Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС: експертний погляд» протягом січня – вересня 2011 року. Проект виконує Консорціум українських аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Центру політико-правових реформ (ЦППР) та запрошених експертів. Медійну підтримку надає МГО "Інтерньюз-Україна".  

Проект здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження".

Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Реєстрація представників ЗМІ на прес-конференції – на місці або за телефоном 099 435 88 29 чи електронною поштою KDidyk@internews.ua, Катерина Дідик, Інтерньюз-Україна.

Довідка:

Порядок денний асоціації Україна-ЄС (ПДА) – це базовий документ, що регулює відносини між Україною та ЄС до набуття чинності нової Угоди про асоціацію. Він визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб скористатися можливостями поглибленої співпраці з ЄС. Практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію. 

Більше інформації:

Блог проекту (www.es-ukraina.blogspot.com, www.eu-pda.livejournal.com)

Попередні звіти громадського моніторингу 

Wikipedia : Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС

Прес-конференція: «Україна власноруч закриває двері до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС»

20 жовтня 2011 року в приміщенні інформаційної агенції УНІАН відбудеться прес-конференція громадських експертів «Україна власноруч  закриває двері до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС».

Під час прес-конференції представники громадських організацій оприлюднять відкрите звернення до Президента України з приводу відкладання його зустрічі з Президентом Єврокомісії Жозе Мануелом Барозу та пропозицій відкласти підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.

Учасники: Святослав Павлюк, Фундація ПАУСІ, Олександр Сушко, Інститут Євро-атлантичного співробітництва, Вікторія Гуменюк, Громадська експертна рада, ГО <<Центр ЮЕЙ>>, Ігор Бураковський, "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій"

Місце проведення: інформаційне агенство УНІАН, вул. Хрещатик, 4

Початок заходу: 14:30

Акредитація: Тетяна Пеклун, секретаріат Громадської експертної ради, peklun@gmail.com, 067 622 71 12

Організатор: Громадська Експертна рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Експерти ІЕД інформуватимуть громадськість про економічні аспекти Європейської інтеграції України

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження" розпочинає проект із аналізу та громадського обговорення питань економічної інтеграції України до ЄС. Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Проект спрямований на надання якісної експертизи з актуальних економічних питань європейської інтеграції України, у тому числі що стосується виконання Порядку денного про Асоціацію (ПДА) між Україною та ЄС у сфері економічного діалогу.

Експерти ІЕД розроблятимуть рекомендації, які стосуються питань економічної політики України в сферах, пов’язаних з ПДА. Планується підготовка як експертних коментарів і аналітичних оглядів для широкої громадськості, так і консультаційних робіт, що міститимуть рекомендації для Уряду у сфері економічної політики.

Проектом передбачається активна взаємодія із засобами масової інформації і громадянським суспільством, щоб вчасно інформувати громадськість і експертне середовище про дії влади та їх ефективність. ІЕД підтримуватиме широку публічну дискусію шляхом оприлюднення, поширення й обговорення матеріалів проекту, а також регулярно  інформуватиме представників Уряду України та Європейської сторони про результати проекту.

Термін реалізації проекту: жовтень 2011 року -  квітень 2012 року.

Контактні особи: керівник проекту Вероніка Мовчан (movchan@ier.kiev.ua), координатор проекту Катерина Шинкарук (shynkaruk@ier.kiev.ua )

* * *

Мета Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” – сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Детальніше: www.irf.ua